30 листопада виповнилося 30 років з моменту прийняття у технічну експлуатацію об’єкта “Укриття”, якій було побудовано над зруйнованим запроектною аварією четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС внаслідок аварії, яка сталася 26 квітня 1986 року.

Відповідно, оддразу ж після аварії постало питання про довгострокову консервацію 4-го енергоблоку шляхом будівництва споруди, яка б обмежила вихід радіоактивних речовин та іонізуючого опромінення за межі зруйнованого енергоблоку. Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР 634-188 від 29.05.86 р. Міністерству середнього машинобудування СРСР були доручені «робота із захоронения 4-го енергоблоку ЧАЕС та споруд, що до нього відносяться». Об’єкт отримав назву «Укриття 4-го блоку ЧАЕС».

Особливість і складність виконання робіт із консервації аварійного енергоблоку полягала у відсутності як у вітчизняній, так і у світовій практиці досвіду подолання наслідків такої масштабної аварії.

3 урахуванням матеріальних витрат і дозових навантажень на будівельний персонал, а також стислих термінів будівництва, було прийнято варіант захисної споруди, що передбачав максимальне використання уцілілих несучих конструкцій 4-го енергоблоку у складі конструктивної системи об’єкта «Укриття». Тому будівельні конструкції об’єкта «Укриття» - це поєднання «старих» конструкцій зруйнованого енергоблоку № 4 та «нових» конструкцій, споруджених після аварії.

Зважаючи на особливу відповідальність об’єкта «Укриття», було опрацьовано на концептуальному рівні вісімнадцять варіантів проекту, що передбачали, зокрема, улаштування пагорба зі щебеню і бетону, будівництво величезної споруди у вигляді аркового склепіння чи купола та інші варіанти. Але більшість запропонованих рішень вимагали значних витрат будівельних матеріалів, а головне - величезних трудовитрат і доз опромінення персоналу, а також тривалого часу на їх спорудження, що не відповідало основній вимозі - якомога скоріше ліквідувати наслідки аварії. Деякі рішення не могли бути реалізовані за тогочасного рівня техніки.

Крім ВНІПІЕТ, проектні роботи за різними напрямками виконувались низкою проектних інститутів, зокрема, ЛенПСК (м.Санкт-Петербург), ЦНППСК (м.Москва), УкрНІІПСК (м.Київ), ДніпроПСК (м. Дніпропетровськ) та іншими інститутами.

Для виконання будівельно-монтажних робіт із консервації аварійного блоку та спорудження об’єкта «Укриття» у системі Міністерства середнього машинобудування СРСР було спеціально створено Управління будівництва № 605.

У найкоротший термін були збудовані об’єкти забезпечення: бази постачання, бази з обслуговування автотранспорту і будівельної техніки, заводи із приготування бетонної суміші, пункта приймання і розвантаження будівельних матеріалів та інші об’єкти.

Для проживания працюючого персоналу були пристосовані піонерські табори, бази відпочинку, школи, створювались наметові містечка та будівлі, що швидко монтуються. Були організовані їдальні та об’єкти санітарно-гігієнічного призначення.

Будівництво об’єкта «Укриття» у надзвичайно складній радіаційній обстановці вимагало розробки та впровадження таких організаційних і технологічних рішень, які б максимально, наскільки це можливо, забезпечували радіаційний захист будівельного персоналу.

Укрупнені конструкції, які збирались у «чистій» зоні, проектувались з вузлами обпирання і з’єднання, що не потребували виконання операцій, пов’язаних з присутністю людей безпосередньо у зоні монтажу.

Для керування процесом монтажу був створений центральний оперативний пост, на який надходила інформація із телекамер, змонтованих безпосередньо на стрілах кранів та спеціальних вежах, які встановлювались у місцях з максимальним оглядом.

Крім будівельно-монтажних робіт був виконаний значний обсяг робіт із створення необхідних систем для безпечної експлуатації об’єкта «Укриття» (вентиляція, енергопостачання, система пожежогасіння, системи контролю та інші).

За даними різних джерел, у будівництві “Укриття”взяли участь більше 100 тисяч осіб.

Під час ліквідації наслідків аварії всередину ОУ було скинуто понад 6000 тонн цементу, піску, доломіту, борної кислоти, 2400 тонн свинцю.

Для зведення об’єкта «Укриття» було використано 7000 тонн металоконструкцій і близько 345 000 м³ бетонної суміші різноманітного складу.

Проектування та спорудження об’єкта «Укриття» було здійснено за рекордно короткий строк - всього за півроку. Вже 30 листопада 1986 року був підписаний акт Державної комісії про приймання на технічне обслуговування об’єкта «Укриття».

Спорудження об’єкта «Укриття» стало найважливішим підсумком діяльності із реалізації першочергових заходів з мінімізації наслідків запроектної аварії на 4-ому енергоблоці ЧАЕС.

Об’єкт «Укриття» і сьогодні потребує пильної уваги та постійного контролю з боку фахівців. Щоденно у ньому виконують роботи працівники багатьох цехів та підрозділів Чорнобильської АЕС. Їх щоденна робота, як і робота будівельників “Укриття”, спрямована на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

На сьогодні всередині об’єкта «Укриття» знаходиться:
- 1300 тонн паливовмісних мас;
- біля 2000 тонн горючих матеріалів;
- біля 200 тонн ядерного палива (за ураном);
- 43 000 куб. метрів високоактивних відходів (ВАВ);
- 63 0000 куб. метрів радіоактивних відходів (РАВ);
- 4 тонни радіоактивного пилу.

Потужність дози в деяких приміщеннях ОУ (зокрема в підреакторному просторі) досі складає понад 1500 рентген/год (до 2050 Р/гу прим.505/3).