Фаза 1 (1998 – 2000 рр.) – це фаза збору інформації, проведення досліджень, підготовки концептуальних проектів, прийняття на їх основі програмних рішень. Виконання цих завдань було необхідним для розгортання робіт з проектування та будівництва у Фазі 2.
Основні досягнення Фази 1.
• Створення Групи управління проектом
Призначення західних та українських спеціалістів, створення та обладнання офісу.
• Розробка програми ядерної гарантії, страхування проекту, звільнення від оподаткування.
• Розробка засобів проектного планування, контролю, звітності. Головні засоби контролю – інтегрований базовий графік, план закупівель. Інформацію про план закупівель для SIP можна отримати на офіційному сайті ЄБРР за адресою http://www.ebrd.com/
• Оцінка пропозицій, укладання контрактів та управління пакетами першочергових проектів. Першочергові проекти (ПП) охоплюють планування, розробку та проектні роботи у відповідності до головних завдань SIP. Метою ПП було забезпечення своєчасного просування до реалізації SIP. Першочергові проекти були об'єднані в 4 групи ( А, В, С, D) за подібністю технічних завдань і включали 17 із 22 завдань SIP. Таке групування забезпечило керовану кількість пакетів для проведення торгів, укладання контрактів та подальшого управління ними.
Обсяги Пакетів першочергових проектів:
ПП А – цивільне будівництво (геотехнічні дослідження, проектування системи моніторингу будівельних конструкцій, інфраструктури для стабілізаційних заходів, визначення обсягу робіт зі стабілізації, рішення по стратегії нового безпечного конфайнменту).
ПП В – експлуатація та моніторинг (промислова та пожежна безпека, інтегрована система контролю та база даних, сейсмічний моніторинг, програма радіологічного захисту).
ПП С – аварійні системи (розробка аварійних планів, аварійних систем, пов'язаних з безпекою, контроль пилу, води).
ПП D – стратегія вилучення ПВМ (характеризація паливовмісних матеріалів, рішення по прототипу вилучення ПВМ, стратегія вилучення та поводження з РАВ).
В роботах по виконанню завдань першочергових проектів було задіяно біля 30 компаній з різних країн, серед яких Morrison Knudsen Ltd (США), BNFL Engineering Ltd (Великобританія), NUKEM (Німеччина), SGN (Франція), JGC Corporation (Японія), РНЦ "Курчатовський інститут" (Росія), а також українські науково-дослідні інститути - НДІ будівельних конструкцій, Київський науково-дослідний проектний інститут "Енергопроект", міжгалузевий науково-технічний центр "Укриття" НАНУ та багато інших.
З усіх перерахованих завдань були розроблені та затверджені звітні документи, на їх основі були прийняті ключові програмні рішення.
• виконання двох невідкладних стабілізаційних заходів
Ремонт підмурку та кріплень вентиляційної труби 3 та 4 блоків ЧАЕС – 1998 р.
Загальна вартість проекту склала US $ 2 249 966. Фінансування проекту здійснювалося за рахунок трьохстороннього внеску: внесок США та Канади склав S $ 1 800 000, України – US $ 449 966. Виконавцем робіт виступив КСМП «Укренергобуд».
Цей ремонт став першим міжнародним проектом, що забезпечив безпосереднє поліпшення фізичних характеристик і підвищення безпеки об'єкта «Укриття». Вибух 4-го блоку ЧАЕС в 1986 році серйозно пошкодив систему кріплень вентиляційної труби та її підмурку. Інспекції та аналіз, проведені у 1996 році, дозволили зробити висновок про те, що конструкція знаходиться в аварійному стані і вірогідність її обвалення досить висока. Унаслідок обвалення труби не виключалася можливість подальшого отримання смертельних доз опромінювання декількома тисячами чоловік, що працюють на ЧАЕС і прилеглих територіях.
Україна забезпечила персонал для виконання робіт, радіаційний захист, проведення дозиметричного контролю робочих на будівельному майданчику, надала необхідну інформацію. Керівництво роботами здійснювалося персоналом об'єкта "Укриття", на який була покладена вся відповідальність і повноваження з виконання робіт. Експертами США і Канади надавалася технічна допомога та консультації, здійснювався загальний нагляд за виконанням проекту, оцінювався хід виконання робіт, відповідність реалізації проекту поставленій меті. Разом з українською стороною контролювалося забезпечення якості та безпеки.
Ремонт дозволив відновити трубу до її повної проектної міцності. При цьому були усунені значні небезпеки, які труба представляла для працюючого 3-го блоку, об'єкта «Укриття» і всіх працюючих в зоні відчуження ЧАЕС.
Середнє значення дози зовнішнього опромінення персоналу, що був зайнятий у виконанні робіт, склало менше, ніж 1 сЗв. Перевищення контрольного рівня індивідуальних доз опромінення – 4 сЗв – не зафіксовано.
Підсилення опор балок Б1 та Б2 – 1999 р.
Загальна вартість проекту склала US $ 2 844 079. Виконавець робіт - КСМП «Укренергобуд». Фінансування проекту здійснювалось за рахунок коштів Чорнобильського Фонду "Укриття".
Балки Б1 і Б2 є одними з базових елементів покриття над центральним залом і деаераторною етажеркою об'єкта «Укриття». Опорами для балок послужили вентиляційні шахти і стіна за вісю 50, що отримали у результаті аварії значні пошкодження. У свою чергу, на блоки балок Б2 спирається трубний накат над центральним залом, на балки Б1 – щити покриття. Балки розраховані на вертикальне навантаження від власної ваги, ваги радіаційно-захисного бетонного шару і снігове навантаження.
Монтаж балок здійснювався в екстремальних умовах підвищеної радіаційної небезпеки за відсутності достовірних даних про ступінь руйнування конструкцій, на які вони спираються. В результаті подальших обстежень, розрахунків і експертних оцінок, роботи з посилення опор балок Б1 і Б2 були включені в число першочергових стабілізаційних заходів, що потребують негайного виконання, оскільки їх відмова могла призвести до обвалення значної частини покриття загальною площею близько 3,5 тис. м2.
Особливістю даного проекту стало проведення робіт усередині об'єкту «Укриття» на високих відмітках в екстремальних умовах, пов'язаних з великими перепадами температур та високими радіаційними полями. Всі операції з установки біологічного захисту, навісного устаткування, виготовлення опалубки для бетонування і проведення зварювальних робіт заздалегідь відпрацьовувалися на спеціально створеному макеті-тренажері у м.Чорнобилі. Середнє значення зовнішнього опромінювання персоналу, зайнятого на роботах по дозиметричних нарядах, склало 1,31 сЗв. Перевищення контрольного рівня індивідуальних доз опромінювання – 2 сЗв – не зафіксовано.
В рамках першої фази проекту було виконано ряд робіт, що сприяли підвищенню безпеки об'єкта "Укриття" та покращенню інфраструктури:
- було змонтовано прототип системи нейтронного моніторингу «Пілот»;
- виконано роботи по герметизації покрівлі "Укриття". 5 етапів цього завдання знизили потрапляння води всередину ОУ через нещільності покрівлі;
- прокладено автодороги для перевезення радіоактивних відходів (РАВ) та будівельних конструкцій;
- розпочато дослідну експлуатацію бази даних паливовмісних матеріалів об’єкта «Укриття»;
- виконано зняття та захоронення верхнього шару ґрунту, огорожа, електропостачання, будівництво блоку холодних складів на майданчику малої будівельної бази, призначеної для виконання стабілізаційних заходів;
- реконструйовано внутрішні мережі електроживлення блоку 4, виконано вогнезахисне покриття кабельних ліній;
- розпочато підготовку майданчика для будівництва санпропускника на 1430 місць та інші роботи.
Таким чином, за період реалізації 1 фази було досягнуто значного прогресу за всіма основними напрямками, що визначались стратегією плану SIP та графіком виконання робіт.
