Протягом тижня, з 14 по 18 травня, на Чорнобильській АЕС працювала місія технічної підтримки Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують атомні електростанції (далі: ВАО АЕС) із розгляду методології та практики визначення нуклідних векторів.
Актуальність теми, обговорюваної на місії, обумовлена наявністю у складі радіоактивних матеріалів Чорнобильської АЕС важко вимірюваних радіонуклідів. ЧАЕС планує визначати їх активність за допомогою поєднання вимірювання активності ключових радіонуклідів прямим методом і розрахунку активності важковимірюваних радіонуклідів з використанням попередньо визначеного масштабуючого коефіцієнта, тобто методом нуклідного вектора.
Ця тема важлива для ЧАЕС у двох аспектах. Перший аспект пов’язаний із введенням в експлуатацію Промислового комплексу з поводження з твердими радіоактивними відходами (далі: ПКПТРВ). Проблему було виявлено у 2015 році під час проведення II етапу введення в експлуатацію ПКПТРВ, за результатами якого було визначено, що активність низки нуклідів, зокрема, U, Pu, Am, невірно визначається наявною системою радіаційно-технологічного контролю, і, у підсумку, не дозволяє скласти відповідний паспорт на упаковку радіоактивних відходів (далі: РАВ).
Другий аспект проблеми пов’язаний із роботами за проектом зі створення установки для звільнення матеріалів від регулюючого контролю, який реалізується за підтримки Європейської Комісії. Для отримання достовірних результатів щодо важко вимірюваних радіонуклідів також необхідне використання методу нуклідного вектора.
Таким чином, проблема відсутності чинних методик визначення нуклідних векторів для характеризації радіоактивних матеріалів ЧАЕС породжує проблеми щодо двох потоків радіоактивних матеріалів ЧАЕС: по-перше, створює проблему характеризації РАВ на заводі з переробки твердих РАВ, по-друге — характеризації радіоактивних матеріалів на установці звільнення від регулюючого контролю.
Експерти з АЕС Ігналіна (Литва), АЕС Козлодуй (Болгарія), АЕС Моховце (Словаччина), запрошені ВАО АЕС, представили свій досвід вирішення аналогічних проблем та технології, що використовуються на їх майданчиках. До роботи місії долучились також представники АЕС України, НАЕК «Енергоатом», ДНТЦ ЯРБ, ДНДУ «Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології», а також Інституту проблем безпеки АЕС.
За результатами місії будуть розроблені рекомендації, які будуть використані при виконанні відповідних робіт на ЧАЕС.
