Російська агресія проти України кардинально змінює принципи ядерної безпеки, які сформувалися протягом 40 років після аварії на Чорнобильській АЕС. Завдання міжнародної спільноти — консолідувати зусилля довкола нових викликів і запобігти новим аваріям чи інцидентам, які можуть назавжди знищити довіру до ядерної енергетики.
Про це, серед іншого, йшлося під час тематичного заходу, присвяченого 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи, який відбувся 13 травня у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі.
Модератором заходу виступив заступник генерального секретаря НАТО з політичних питань та політики безпеки Борис Руге, який невдовзі обійме посаду посла Німеччини в Україні. До участі в заході також долучилися очільниця місії України при НАТО Альона Гетьманчук, представники держав-членів Альянсу та міжнародні партнери.
Презентацію української сторони щодо історії та поточного стану Чорнобильської АЕС і утвореної навколо неї внаслідок аварії Зони відчуження представив генеральний директор ДСП «Чорнобильська АЕС» Сергій Тараканов.
Під час виступу він наголосив, що повномасштабна війна змінює підхід до оцінки ядерної безпеки і відкриває нові, ще більш ризиковані її аспекти. Йдеться про окупацію Чорнобильської та Запорізької АЕС, а також збройні атаки на ці об'єкти. Дії росії наочно продемонстрували, наскільки вразливою може бути система міжнародних гарантій, що формувалася десятиліттями.
Після катастрофи 26 квітня 1986 року основна увага міжнародної спільноти зосередилася на технічних аспектах експлуатації ядерних об’єктів, адже вважалося, що дотримання норм ядерної та радіаційної безпеки, питання надійності обладнання та виконання персоналом експлуатаційних вимог є ключовими. Ніхто не міг навіть припустити, що під загрозою опиниться фізична цілісність ядерних об'єктів внаслідок збройної агрессії. Однак тепер стало зрозуміло, що такий неймовірний сценарій є можливим.
Одним із наслідків російської агресії є суттєво вищий, ніж до 2022-го, ризик масштабних лісових пожеж. Майже щоденні прольоти російських безпілотників над територією зони створюють постійну загрозу займання лісових масивів, які виконують важливу бар'єрну функцію для нерозповсюдження радіонуклідів.
Погіршує ситуацію глобальна зміна клімату, яка призводить до посух і сприяє поширенню вогню на великі площі. Під загрозою може опинитися не лише ліс, але й сама Чорнобильська АЕС чи інші ядерні установки на території Зони відчуження. Акцентуючи увагу на цих викликах, Сергій Тараканов обговорив з представниками НАТО питання фінансової підтримки в рамках Глобального партнерства для боротьби з пожежами у Зоні відчуження.
«Поки у Брюсселі проходив захід до
40-х роковин аварії на ЧАЕС, рятувальники у Зоні відчуження продовжували ліквідацію пожежі на площі понад 1000 гектарів, спричиненої падінням двох ворожих безпілотників. Лісові масиви, що загорілися, виконують бар’єрну функцію та запобігають виносу радіонуклідів за межі зони відчуження. Нам стане у нагоді будь-яка допомога у боротьбі з такими пожежами і ми вдячні партнерам, що вони йдуть на зустріч», — прокоментував гендиректор ЧАЕС.
Нагадаємо, тематичний захід у штаб-квартирі НАТО було проведено у співпраці з Міжнародним секретаріатом Альянсу в межах міжнародної програми України до 40-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС. Участь української делегації у заході була забезпечена за координації Державного агентства України з управління зоною відчуження.