Приложение для информации: Предложения подрядчика ПК-1 НБК по технической концепции ПК-1 НБК

Глава 1: Исходные положения и функциональные спецификации ПК-1 НБК

Глава 2 – Систематизированные проектные критерии и требования

Глава 3: Исходные данные для проектирования ПК-1 НБК

Глава 4 – Порядок проектирования

Глава 5 – Выводы

Звіт про стан безпеки об'єкта "Укриття". Том 1.

Звіт про стан безпеки об'єкта "Укриття". Том 2.

Звіт про стан безпеки об'єкта "Укриття". Том 3.

Звіт про стан безпеки об'єкта "Укриття". Том 4.

Програмні рішення – це ключові етапи, що будуються на інтегрованих даних, накопичених за попередні роки реалізації проекту. Програмні рішення приймаються для визначення шляхів комплексного здійснення SIP і є вказівкою для переходу до наступного етапу розв'язання задачі проектування та будівництва.
Рішення приймаються Замовником та погоджуються Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) від імені Асамблеї донорів за технічної експертизи, виконаної Міжнародною Консультативною Групою (МКГ) і Незалежною групою експертів України.


Програмне рішення П1. Стратегія стабілізації та екранування.
Програмне рішення П2. Рішення щодо стратегії стабілізації покрівлі, опор та конструкцій.
Рішення П1 і П2 в комплексі визначають необхідний та достатній обсяг заходів зі стабілізації об'єкта «Укриття» на термін 10–15 років. Рішення П1 визначає зміст стабілізації поточного стану ОУ (короткострокові та довгострокові заходи та демонтаж нестабільних будівельних конструкцій), враховуючи концепцію нового безпечного конфайнмента. У відповідності з цією концепцією, між джерелами радіологічного забруднення всередині ОУ та навколишнім середовищем буде створено контрольований бар'єр, що забезпечить, у тому числі, реалізацію стратегії вилучення паливовмісних матеріалів (ПВМ) та поводження з радіоактивними відходами.
Рішення П2 підтверджує необхідність та уточнює обсяги стабілізаційних заходів відносно покрівлі та інших рішень, прийнятих в П1. Ці рішення є вказівкою до переходу на етап проектування та будівництва з метою фактичного зменшення ризику обвалення ОУ до, під час та після будівництва нового безпечного конфайнмента.
Згідно з цими рішеннями передбачається виконання 8 стабілізаційних заходів, у тому числі - стабілізація каркасу деаераторної етажерки, опори балки "Мамонт", західної стіни "Укриття".

Програмне рішення П3. Звіт про стан будівельних конструкцій та система контролю стану будівельних конструкцій.
Поточний стан "Укриття" пов'язаний з певним ризиком обвалення частини будівельних конструкцій та викидом радіоактивного пилу, що матиме негативний вплив на персонал та навколишнє середовище. Рішення П3 є відправним пунктом в реалізації Задачі 6 SIP щодо створення первинної системи контролю стану будівельних конструкцій (СК СБК) в масштабі реального часу та обґрунтовує необхідність проведення такого контролю.
СК СБК при взаємодії з іншими системами контролю, створення яких передбачено SIP, забезпечить проведення комплексного контролю цілісності та стану будівельних конструкцій ОУ на всіх етапах стабілізаційних заходів, заходів з демонтажу та будівництва нового конфайнмента.
Рішення про створення СК СБК, що приймається експлуатуючою організацією, базується на дослідженнях об'єкта “Укриття”, на результатах робіт, виконаних в період реалізації SIP, на результатах експлуатації існуючих на ОУ систем контролю. Дане рішення є важливою ланкою при переході до етапу перетворення "Укриття" на екологічно безпечну систему.
СК СБК буде проводити автоматизований збір та перетворення інформації від датчиків контролю на параметри фізичних величин, а також виконувати їх порівняння з контрольними та критичними рівнями. Датчики контролю фіксуватимуть вібрації, лінійні деформації та зміщення, кути нахилів та інші показники стану будівельних конструкцій. Також СК СБК здійснюватиме контроль параметрів навколишнього середовища: температури, швидкості та напрям вітру та ін.
Система буде працювати в автономному режимі, а інформаційними каналами буде пов'язана з Інтегрованою системою контролю (ІАСК). Користуючись інформаційною підтримкою ІАСК та СК СБК, персонал ОУ буде приймати рішення щодо тих чи інших ситуацій.

Програмне рішення П4. Рішення щодо системи сейсмічного моніторингу.
Рішення П4 підтверджує необхідність створення системи сейсмічного моніторингу в районі майданчика ЧАЕС. Така система необхідна для збору даних про сейсмічні характеристики місцевості, на якій знаходиться ЧАЕС, забезпечення більш точної оцінки методів демонтажу та наслідків сейсмічної події, своєчасного повідомлення оперативного персоналу ЧАЕС про сейсмічні події з метою виконання аналізу, моніторингу, перевірки та інших оперативних заходів.
П'ять станцій сейсмічного моніторингу повинні розміщуватися в локальній зоні ЧАЕС (0-40 км), одна з яких має знаходитись безпосередньо (менше 1 км) біля "Укриття" для отримання даних про взаємодію ґрунтової основи та фундаменту об'єкта "Укриття". П'ять станцій – це мінімальна бажана кількість, необхідна для забезпечення розрахунків унікальних рішень відносно розміщення, глибині, часу надходження сигналу. Дані сейсмічних станцій передаватимуться по телеметричному каналу до системи зведених даних моніторингу.

Програмне рішення П5. Критичність і ядерна безпека.
В рішенні буде визначено усі наступні заходи, пов'язані з необхідністю здійснення контролю над критичністю. Ці заходи вплинуть на визначення процесів щодо обмеження стану критичності, що протікає пасивно або активно, а також на передконцептуальне проектування етапів або систем, що використовуються для контролю над критичністю, коли це потрібно. На прийняття даного рішення впливатиме фактор затрат для його здійснення, а також поставлені цілі щодо підвищення ядерної, промислової безпеки, безпеки персоналу та безпеки довкілля.

Програмне рішення П6. Поводження з водою об'єкта «Укриття».
За визначенням SIP рішення П6 повинно вирішити питання поводження з водою, що знаходиться всередині об'єкта: джерела надходження води, їх місцезнаходження та характеристики, наявні можливості приміщень з обладнанням ЧАЕС щодо обробки та зберігання води.
Вода, що міститься в ОУ, сприяє зниженню міцності конструкцій, а значить, збільшує ризик обвалення. Механізм цього руйнування проявляється в зниженні міцності бетону, пошкодженого в результаті аварії, в корозії арматурної сталі та металоконструкцій. Щоб зменшити подібний ризик, система поводження з водою повинна збирати воду до того, як вона потрапить всередину ОУ. Попередні спроби герметизації об'єкта "Укриття" були пов'язані з великими дозовими навантаженнями та не усунули повністю можливість потрапляння опадів всередину ОУ. Існує безліч шляхів потрапляння води в об'єкт, а високі дозові навантаження на покрівлі серйозно обмежують час пошуку та герметизації всіх знайдених нещільностей.
Забруднені водні потоки, що розглядаються в SIP, можна розділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносяться води, що знаходяться всередині "Укриття". Ці води мають різні рівні радіоактивності, в деяких приміщеннях вони високо радіоактивні і містять органічні речовини, що використовуються при пилопригнітанні. Зовнішні води стікають із зовнішніх поверхонь "Укриття" та потрапляють в локальну зону.
На період до початку будівництва нового конфайнмента рішення буде полягати у видаленні води з приміщень ОУ, створення вузла попередньої обробки для зниження радіоактивності до норм, що вимагаються ЧАЕС (обґрунтовано з точки зору принципу ALARA). Подальша обробка буде здійснюватись на обладнанні, що є на ЧАЕС. Крім цього буде розглянуто можливість місцевого покращення температурних умов та рівня вологості всередині "Укриття", щоб знизити рівень конденсації в приміщеннях та на ділянках, де присутність води веде до погіршення стану будівельних конструкцій та до збільшення ризиків промислової безпеки. Що стосується повномасштабної герметизації покрівлі "Укриття", то її реалізацію визнано недоцільною, враховуючи значні дозові навантаження та той факт, що новий конфайнмент буде споруджено через 5 років. Відмічено, що потрібно детальніше проаналізувати "витрати-користь" локальної герметизації для зменшення потрапляння води до ОУ.

Програмне рішення П7. Стратегія вилучення паливовмісних матеріалів (ПВМ) та поводження з радіоактивними відходами (РАВ).
Цим рішенням визначаються подальші дії, реалізація яких передбачена за рамками SIP (крім зазначеного в Плані обсягу) і є важливим кроком, що підтверджує сумісність заходів SIP з підготовкою до остаточного перетворення "Укриття" на екологічно безпечну систему. В рамках SIP рішення П7 є попереднім і повинно бути підтверджено остаточним рішенням П8 щодо стратегії вилучення ПВМ та поводженню з РАВ.

В основному стратегія передбачає:
• Вилучення ПВМ протягом терміну служби нового конфайнмента (100 років).
• Тривалість вилучення, оцінена за попередніми даними аналізу, складає 40-50 років.
• Перевага віддається переміщенню радіоактивних відходів, як низько - і середньо активних, так і високоактивних, із "Укриття" безпосередньо до кінцевого сховища (геологічне сховище або інше, створене в рамках загальнонаціональної програми поводження з РАВ). Це виключить витрати на спорудження довгострокового сховища за межами нового конфайнмента тільки для ПВМ.
• Вибіркове вилучення ПВМ після демонтажу нестабільних конструкцій і завершення випробування технології вилучення ПВМ.
• Масове вилучення розпочати після вирішення питань зберігання вилучених ПВМ.
• Виконання завершальних робіт по перетворенню "Укриття" на екологічно безпечну систему після вилучення ПВМ.
• Для поводження з відходами, що утворяться під час реалізації SIP, використовувати існуючу практику.

Програмне рішення П8. Вивчення та розробка стратегії вилучення ПВМ.
Це остаточне рішення відносно визначення оптимального часу та стратегії вилучення ПВМ. Воно визначить остаточну програмну рекомендацію щодо використання методології вилучення та розміщення ПВМ, а також термін проведення заходу. Рішення та рекомендація будуватимуться на результатах характеризації ПВМ, програми з вилучення ПВМ та поводження з РАВ, а також на результатах демонстрації вилучення ПВМ та інших факторах. Виконання цього рішення дасть чітке уявлення про можливість вилучення, поводження та упакування ПВМ всередині "Укриття" у визначений термін.
Дане рішення являє собою формальну домовленість щодо визначення терміну вилучення ПВМ та методики вилучення ПВМ у встановлений термін. Виконання рішення полягатиме у підписанні відповідного документа , в якому також буде представлено завершення програми вилучення ПВМ та поводження з РАВ, а також програми досліджень.

Програмне рішення П9. Рішення щодо прототипу вилучення ПВМ.
Рішенням П9 визначається необхідність розробки та проведення випробувань прототипу технології вилучення ПВМ, демонстрація вилучення ПВМ в реальних умовах "Укриття", її структура, оцінка дозовитрат і вартості реалізації.
Демонстрація вилучення ПВМ і поводження з РАВ на майданчику ОУ повинна підтвердити основні положення рішення П7. Це значно зменшить існуючі невизначеності, пов'язані з оцінками вартості та дозовитратами.
Необхідність демонстрації вилучення ПВМ обумовлена унікальністю проведення таких робіт, відсутністю досвіду їх здійснення та необхідністю підтвердження передпроектних розробок стратегії вилучення ПВМ. Наступним кроком буде проектування комплексу операцій технологічного ланцюга вилучення ПВМ (розробка технології).
Рішення П9 пропонує конкретну зону для проведення демонстраційного експерименту в ОУ (приміщення на нижніх відмітках) і конкретне скупчення ПВМ. Загальна схема проведення випробувань буде складатися із операцій зі створення доступу, механічної фрагментації вибраного скупчення, транспортування до обладнаного місця тимчасового зберігання.

Програмне рішення П10. Стратегія нового безпечного конфайнмента (НБК).
Рішення П10 визначає стратегію створення безпечного конфайнмента як комплексу будівельних конструкцій, систем, ділянок та обладнання. При здійсненні діяльності з перетворення об'єкта «Укриття» безпечний конфайнмент повинен обмежити радіаційний вплив на персонал, населення та навколишнє середовище встановленими межами як за умови нормальної експлуатації ОУ, так і при порушеннях нормальної експлуатації, аварійних ситуаціях та аваріях, включаючи аварії в процесі демонтажу нестабільних конструкцій та при поводженні з ПВМ та РАВ. Безпечний конфайнмент у вигляді багатофункціонального об'єкта з терміном служби 100 и більше років дає можливість здійснити третій етап Стратегії перетворення об’єкта “Укриття” (затверджено рішенням Урядової комісії з питань комплексного розв'язання проблем Чорнобильської АЕС №5 від 18 квітня 1997 р.), а саме – вилучення паливовмісних матеріалів, їх кондиціювання з подальшим безпечним зберіганням.
Проведені дослідження підтвердили необхідність створення нового конфайнмента. Проведені в рамках SIP заходи зі стабілізації будівельних конструкцій дадуть змогу безпечної експлуатації об'єкта лише протягом 15 років. Тому з метою зменшення ймовірності обвалення ряд будівельних конструкцій буде демонтовано після будівництва нового безпечного конфайнмента. Результати досліджень, пов'язаних зі стратегією вилучення ПВМ і РАВ, також підтверджують необхідність створення додаткового бар'єру, який зведе до мінімуму розповсюдження радіоактивних речовин до навколишнього середовища при виконанні майбутніх операцій з вилучення ПВМ та поводження з РАВ.
В рішенні П10 прийнято за варіант НБК конструкцію типу АРКА, за якою і ведуться роботи з проектування та будівництва.

Об'єкт «Укриття» було побудовано за 206 діб. Швидкі темпи його спорудження призвели до появи конструктивних недоліків, зокрема:
1. Тримальні конструкції опорного контуру (вцілілі конструкції енергоблоку № 4) та вузли їх з’єднання значно пошкоджені, перевантажені вагою завалених на них будівельних конструкцій, а також матеріалів, що використовувались під час ліквідації аварії;
2. Оголена арматура залізобетонних конструкцій та металеві конструкції зазнають корозії;
3. Споруджені після аварії конструкції вільно спираються на тримальні конструкції без фізичного з’єднання і утримуються без зварювальних чи болтових з’єднань.

Основний матеріал: Аварія та її ліквідація

1992 року оголошено міжнародний конкурс проектів та технічних рішень з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, що стало першим кроком до міжнародного співробітництва.

Недоліки «Укриття» були описані 1995 року у звіті компанії «Alliance», що містив наступні висновки:
1. Чинне «Укриття» нестабільне та не сейсмостійке. Необхідно вжити термінових заходів для його стабілізації і зволікання неприпустиме.
2. У зв’язку з високим рівнем радіації та реальним станом чинних конструкцій довгострокова стабілізація «Укриття» вважається неможливою. Стан «Укриття» не дає можливості вилучення радіоактивних матеріалів.
3. Необхідне будівництво нової захисної оболонки, яка дозволить здійснити демонтаж четвертого енергоблоку.
4. Необхідно побудувати об'єкт для зберігання та поводження з радіоактивними відходами.
5. Україна не може самостійно забезпечити фінансування такого проекту.

У червні 1997 року на засіданні Великої сімки було прийнято «План здійснення заходів на об’єкті «Укриття» (далі: SIP, від англійської «Shelter Implementation Plan»), розроблений при взаємодії Комісії Європейського Співтовариства, України, США та групи міжнародних експертів. Цей план визначив основну концепцію, в тому числі — ряд кроків, спрямованих на приведення об’єкта «Укриття» до екологічно безпечного стану.

Цілі «Плану здійснення заходів на об'єкті «Укриття»:
1. Зменшення ймовірності обрушення «Укриття»;
2. Зменшення наслідків у випадку обрушення;
3. Підвищення ядерної безпеки;
4. Підвищення безпеки персоналу та навколишнього середовища;
5. Розробка довготривалої стратегії та вивчення шляхів перетворення об'єкта «Укриття» у екологічно безпечну систему.

20 листопада 1997 року в Нью-Йорку відбулась конференція країн-донорів, які взяли зобов’язання щодо виділення коштів на реалізацію даного плану до спеціально створеного Чорнобильського Фонду «Укриття». Управління Фондом було доручено Європейському Банку Реконструкції та Розвитку.

Перетворення «Укриття» у екологічно безпечну систему відбувається у 3 етапи:
1. Стабілізація. Стабілізація стану чинного об'єкта та підвищення його експлуатаційної надійності.
2. Підготовка до перетворення. Створення додаткових захисних бар'єрів, зокрема нового безпечного конфайнмента. Це забезпечить необхідні умови на наступних етапах перетворення, а також захистить персонал, населення та навколишнє середовище. Крім того, на цьому етапі передбачаються підготовчі роботи, направлені на розробку технології вилучення паливовмісних мас з об'єкта «Укриття» та створення інфраструктури поводження з радіоактивними відходами.
3. Перетворення. Вилучення з об'єкта «Укриття» паливовмісних мас та радіоактивних відходів, їх захоронення. Зняття з експлуатації об'єкта «Укриття».

Протягом 2004-2008 років було реалізовано стабілізаційний етап SIP.

За 4 роки було виконано невідкладні стабілізаційні заходи, які дозволили укріпити основні найбільш вразливі елементи «Укриття». На цьому етапі було посилено західну стіну об'єкта, стабілізовано аварійні плити перекриття, укріплено північну зону «Укриття», покрівлю південної зони та конструкції західної і східної опор балки «Мамонт», проведено ремонт легкої покрівлі «Укриття» та вентиляційної труби 3 і 4 енергоблоків.

Дані роботи дозволили продовжити термін експлуатації «Укриття» ще на 15 років.

Етап підготовки до перетворення передбачав побудову нового безпечного конфайнмента (далі: НБК) — захисної споруди, що містить комплекс технологічного обладнання для вилучення зі зруйнованого четвертого енергоблока паливовмісних матеріалів, поводження з радіоактивними відходами та забезпечення безпеки персоналу, населення і довкілля.

У 2005 році розпочалася підготовчі роботи для будівництва НБК. У 2010 році було підготовлено майданчик під будівництво конфайнмента.

Основний матеріал: Проект «Будівництво нового безпечного конфайнмента»

29 листопада 2016 року АркаНБК була офіційно встановлена у проектне положення.

2016 року Чорнобильська АЕС отримала дозвіл на експлуатацію інтегрованої автоматизованої системи контролю об'єкта «Укриття» (ІАСК).

Система призначена для виконання автоматизованого контролю стану об’єкта «Укриття» та підвищення стану ядерної, радіаційної та загальнотехнічної безпеки цього об’єкта, включаючи підвищення аварійної готовності. ІАСК складається з системи контролю ядерної безпеки, системи радіаційного контролю, системи контролю стану будівельних конструкцій та системи сейсмічного контролю.

На третьому етапі перетворення планується вилучення паливовмісних мас з об'єкта «Укриття», переведення їх у контрольований стан шляхом зберігання всередині захисних бар'єрів чи захоронення у геологічних сховищах радіоактивних відходів. Ціль етапу — переведення об'єкту в екологічно безпечний стан.

Наявний рівень знань недостатній для визначення часових рамок виконання 3-го етапу. Пріоритетами на найближче майбутнє є здача в експлуатацію НБК та перехід до демонтажу нестабільних конструкцій об'єкта «Укриття» до 2023 року — кінцевого терміну служби стабілізаційних конструкцій «Укриття».

Проблема кількості і стану ядерного палива в зруйнованому 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС є однією з ключових при визначенні стану ядерної, радіаційної та екологічної безпеки "Укриття". На сьогодні можна вважати встановленим, що усередині блоку залишилося понад 95% палива від початкового завантаження.
За оцінками учених, загальна кількість ядернонебезпечних матеріалів, що діляться, складає близько 200 тонн. Проте дослідникам не вдалося отримати достовірної інформації відносно багатьох місць в об'єкті "Укриття", де може знаходитися помітна кількість палива.

Детальніше...

У рамках SIP виконана розробка і узгодження регулюючими органами "Тимчасового плану аварійної готовності ОУ" (генеральний підрядник - НУТЕКО). Розроблена і погоджена регулюючими органами програма радіаційного захисту (підрядник - Славутицька лабораторія міжнародних досліджень і технологій).

Детальніше...

Мета Стабілізації будівельних конструкцій об’єкта «Укриття» полягає в зниженні вірогідності обвалення будівельних конструкцій на період до 15 років.
Проект Стабілізації реалізовувався в чотири етапи:
1-й етап – визначення переліку стабілізаційних заходів
2-й етап – концептуальні рішення зі стабілізації
3-й етап – робоче проектування
4-й етап – будівництво, введення в експлуатацію

Детальніше...