ВО "Комбінат"

У жовтні 1986 року з метою забезпечення єдиного керівництва роботами, що проводилися в 30-кілометровій зоні ЧАЕС, забезпечення виконання завдань державного плану виробництва електричної енергїї, реалізації заходів щодо підвищення надійності і безпеки експлуатації енергоблоків, виконання функцій замовника під час спорудження об'єктів виробничого і невиробничого призначення наказом Мінатоменерго СРСР від 17.10.86 р. № 6с на основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 02.10.86 р. було утворено виробниче об'єднання "Комбінат".

Зокрема, на ВО "Комбінат" було покладено:
- виконання завдань державного плану з виробництва електроенергії і координації робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- виконання функцій замовника промислового і непромислового будівництва міста Славутича;
- експлуатація об'єктів Чорнобиля, Славутича, вахтового селища Зелений Мис;
- збереження об'єктів м. Прип'яті і експлуатацію об'єктів інженерного забезпечення, дезактивація обладнання, техніки, матеріалів, будівель та споруд;організація поховання радіоактивних відходів (РАВ), будівництво пунктів поховання радіоактивних відходів і їх експлуатацію;
- контроль за радіаційною обстановкою і виконанням заходів щодо її поліпшення;
- дозиметричний контроль персоналу, вжиття заходів щодо зниження дозових навантажень під час експлуатації об'єкта "Укриття";
- захист від радіоактивного забруднення Дніпровського басейну;
- координація науково-дослідних робіт, здійснюваних відповідно до державних програм із створення радіаційного моніторинга, і вироблення рекомендацій щодо народногосподарського використання цієї зони;
- забезпечення діяльності оперативних груп і експедицій, які працювали за науково-дослідними програмами і договорами.

Організаційні структури виробничого об'єднання "Комбінат" дозволили спільно з підрядними організаціями, оперативною групою військ цивільної оборони СРСР, управлінням будівництва № 605 і Комплексною експедицією Інституту атомної енергії ім. I.Курчатова виконати комплекс завдань з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зокрема, у зоні ліквідації наслідків аварії споруджені та експлуатуються стаціонарні пункти поховання радіоактивних відходів (ПЗРО):
- "Буряківка" — проектна потужність 450000 м³, 30 траншей по 15000 м³, РАВ з потужністю експозиційної дози (ПЕД) 1 Р/год.;
- "Підлісний" — проектна потужність 50000 м³, 8 модулів. До кінця 1989 р. частково заповнено 2 модулі, поховано 12000 м³ РАВ з ПЕД 5 Р/год.
Також споруджені, законсервовані і перебувають під спостереженням могильники: "Комплексний", "Савичі", "Чистогалівка". На території зони обліковано 800 стихійних і тимчасових пунктів поховання РАВ. Для спостережень за ними створено 235 спостережних свердловин.

Комплексна експедиція при Інституті атомної енергії ім. I. Курчатова

Комплексна експедиція при Інституті атомної енергії ім. I. Курчатова утворена наказом міністра від 03.12.87 р. з метою забезпечення наукового і проектного супроводження об'єкта "Укриття", проведення і координації науково-дослідних робіт, що виконувалися підприємствами Мінсередмашу СРСР в зоні Чорнобильської АЕС і зоні відселення. Її робота велася в рамках комплексної наукової програми. Експедиція забезпечувала виконання таких функцій:
- проведення науково-дослідних робіт щодо гарантування безпечного стану об'єкта "Укриття" і підготовку рекомендацій для вдосконалення систем контролю;
- створення банку даних об'єкта "Укриття" і радіаційної обстановки в контрольованій зоні;
- виконання конструкторських і проектних робіт для забезпечення програм досліджень;
- організацію будівельно-монтажних робіт для забезпечення наукових досліджень, покладених на експедицію.

Роботи, що проводилися Комплексною експедицією курчатовського інституту разом з Науково-дослідним і конструкторським інститутом енерготехніки, Всесоюзним науково-дослідним і проектним інститутом енерге-тичних технологій та низкою інших організацій в 1987—1989 рр., дозволили з'ясувати основний характер внутрішнього стану об'єкта "Укриття": по-перше, геометрію руйнування; по-друге, стан більшості будівельних конструкцій; по-третє, основні місця скупчення паливних мас і їх фізико-хімічні параметри.