Внаслідок аварії була зруйнована активна зона реактора, значна частина технологічного обладнання та будівельних конструкцій 4-го енергоблоку ЧАЕС. Були знищені бар’ери та системи безпеки, які захищали навколишнє середовище від радіонуклідів, що містились в опроміненому ядерному паливі.

Детальніше...

Питання відновлення експлуатації перших трьох енергоблоків Чорнобильської АЕС, проведення необхідних для цього робіт були у ряді найважливіших в плані ліквідації наслідків аварії і вирішувалися паралельно з роботами по консервації четвертого енергоблока.

Детальніше...

За геройський подвиг в ім'я життя нинішніх і прийдешніх поколінь, особисту мужність і самопожертву, виявлені у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, нагороджені (посмертно):

Детальніше...

Після аварії перші два енергоблоки залишилися у нормальному працездатному стані і були зупинені 27 квітня 1986 року. Третій енергоблок, технічно пов'язаний з четвертим, зупинили через півтори години після аварії.

Питання відновлення експлуатації трьох енергоблоків Чорнобильської АЕС і проведення необхідних для цього робіт були у ряді найважливіших у плані ліквідації наслідків аварії і вирішувалися паралельно з роботами по консервації четвертого енергоблока.

Відновлювальні роботи розпочалися з дезактивації основних і допоміжних будівель і споруджень енергоблоків, устаткування, що знаходиться в них, і робочих місць персоналу, а також прилеглої території. Найбільше забруднення мали окремі горизонтальні ділянки поверхонь машинного залу (до 106 β-част./см кв. на хвилину), оскільки його забруднення відбувалося через зруйновану покрівлю четвертого енергоблока. Потужність дози γ-випромінювання у забруднених приміщеннях першого і другого енергоблоків на 20 травня 1986 року складала 10-100 мР/год, машинного залу — 20-600 мР/год.

На перших двох енергоблоках роботи по дезактивації завершили на початку третього кварталу 1986 року. Дезактиваційні роботи на третьому енергоблоці привели до подальшого поліпшення радіаційної обстановки на діючих енергоблоках. В результаті виконання частини запланованих робіт потужність дози в машинному залі третього енергоблока до кінця липня 1987 року була різко знижена і склала 7-50 мР/год. Після завершення спорудження об'єкта «Укриття» і проведення комплексу робіт з дезактивації території станції, радіаційна обстановка на першому і другому енергоблоках остаточно стабілізувалася і була доведена до встановлених норм.

Технічні та організаційні заходи з підвищення безпеки експлуатації діючих АЕС з реакторами РВПК були розроблені на підставі аналізу причин виникнення і розвитку аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС. Метою заходів передусім було зменшення парового ефекту реактивності і збільшення швидкодії аварійного захисту.

На відміну від 1-го і 2-го енергоблоків на 3-му енергоблоці ЧАЕС був проведений великий об'єм відновлювальних робіт. Устаткування, трубопроводи, вентиляційні короби, кабельні траси в приміщеннях 3-го енергоблока з великими рівнями γ-випромінювання були демонтовані для зниження радіаційного фону. Захисно-розподільча стіна між 3-м та 4-м енергоблоками бетонувалася і облицьовувалася свинцем для зменшення радіаційного фону. Зводилися додаткові захисні стіни на інших ділянках блоку.

Енергоблоки були готові до відновлення роботи:
1 жовтня 1986 року — післяаварійне введення в експлуатацію 1-го енергоблока.
5 листопада 1986 року — післяаварійне введення в експлуатацію 2-го енергоблока.
4 грудня 1987 року — післяаварійне введення в експлуатацію 3-го енергоблока.

На початку 1988 року, після утворення захисних бар'єрів, персонал Чорнобильської АЕС почали переводити на безвахтовий метод роботи. Так завершився перший етап ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Основними цілями виконання робіт другого етапу були:
1. Запобігання поширенню радіонуклідів із зони радіоактивного забруднення, перепоховання твердих РАВ.
2. Створення в ураженому регіоні умов для безпечної життєдіяльності населення.
3. Підготовка зони відчуження і відселених територій зони жорсткого контролю до повернення в народне господарство.
4. Підготовка до виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації.

15 грудня 2000 року Чорнобильська АЕС офіційно припинила виробництво електроенергії. О 13:17 за наказом Президента України Леоніда Кучми поворотом ключа реактор енергоблоку №3 було зупинено назавжди.

Рішення про остаточну зупинку енергоблока № 1 прийнято 30 листопада 1996 року, енергоблока №2 — 15 березня 1999 року, енергоблока №3 та остаточне закриття ЧАЕС було прийняте Кабінетом Міністрів України 29 березня 2000 року.

Причиною таких дій стали зобов'язання України перед світовою спільнотою, що зафіксовані у Меморандумі про Взаєморозуміння між Урядом Україні і Урядами країн «Великої сімки» та Комісією Європейського Співтовариства щодо Закриття Чорнобільської АЕС. Меморандум було підписано 25 грудня 1995 року.

«…Вжити всіх необхідних заходів для виведення ЧАЕС з експлуатації в найстисліший, практично досяжний строк», — йдеться у Меморандумі.

Після аварії, у період з 1986 по 2000 роки Чорнобильська АЕС виробила 158,6 мільярдів кВт-годин електроенергії. У доаварійний період з 1977 по 1986 роки — 150,2.

На момент закриття на ЧАЕС працювало 9000 осіб. Наразі кількість робітників складає менше, ніж 2400 осіб.