Фізичний захист ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання спрямований на захист інтересів національної безпеки, попередження та припинення диверсій, крадіжки або будь-якого іншого незаконного вилучення ядерного матеріалу, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї.
(Преамбула, абзац другий)
Фізичний захист — діяльність у сфері використання ядерної енергії, спрямована на забезпечення захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та на зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї.
(Стаття 1. Визначення термінів, пункт 18)
Цілями фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (далі — фізичний захист) є:
• створення умов, спрямованих на мінімізацію можливості вчинення диверсії, крадіжки або будь-якого іншого неправомірного вилучення радіоактивних матеріалів та зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї;
• сприяння здійсненню заходів з розшуку та повернення зниклих ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та зведення до мінімуму радіологічних наслідків диверсії.
(Стаття 2. Цілі фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання)
Цілі фізичного захисту конкретних ядерної установки, об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання вважаються досягнутими за умови, якщо виконано основні вимоги фізичного захисту згідно з цим Законом, забезпечується персональна відповідальність за функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.
(Стаття 6. Досягнення цілей фізичного захисту конкретних ядерноїустановки, об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання)
Верховна Рада України Законом України від 3 вересня 2008 року № 356-VI ратифікувала Поправку до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, підписану від імені України 8 липня 2005 року у м. Відні.
Цією Поправкою до Конвенції додається стаття 2А, в якій встановлюється вимога до держав-учасниць цієї Конвенції, під час виконання зобов'язань застосовувати основоположні принципи фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок, одним з яких є основоположний принцип F:
Культура захищеності
Усі організації, що здійснюють фізичний захист, повинні приділяти особливу увагу культурі захищеності, її розвиткові та підтриманню, необхідним для її ефективного впровадження в організації в цілому.
Після ратифікації Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, 17 листопада 2009 року Верховна Рада України прийняла Закон України за № 1718-VI «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу», яким були внесені зміни до Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», в тому числі в частині розвитку та підтримання культури захищеності на ядерних установках, а саме:
Культура захищеності — характеристика діяльності організацій та поведінки окремих осіб, яка свідчить, що захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання приділяється увага з урахуванням значущості такої захищеності для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.
(Стаття 1. Визначення термінів, пункт 6)
Державна політика з фиичного захисту провадиться на засадах — визнання пріоритету культури захищеності.
(Стаття 3. Засади державної політики з фізичного захисту)
Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки — розробляє і здійснює заходи щодо формування культури захищеності.
(Стаття 25. Повноваження органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки)
Кабінет Міністрів України постановою від 21 грудня 2011 р. № 1337 затвердив Порядок функціонування державної системи фізичного захисту. Цей Порядок визначає повноваження суб'єктів державної системи фізичного захисту та ліцензіатів з формування та розвитку культури захищеності, а саме:
Держатомрегулювання України — розробляє і здійснює заходи щодо формування культури захищеності, координує діяльність суб'єктів системи щодо підвищення рівня культури захищеності.
(Пункт 5)
Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державне управління, Національна академія наук України — розробляють і здійснюють заходи щодо формування та розвитку культури захищеності у персоналу об'єктів системи на підприємствах, що належать до сфери їх управління.
(Пункт 5)
МВС України — розробляє і здійснює заходи щодо формування та розвитку культури захищеності у особового складу військових підрозділів МВС, які виконують завдання з охорони та оборони об'єктів системи.
(Пункт 7)
Ліцензіати, що беруть участь у забезпеченні фізичного захисту конкретних об'єктів системи та перевезень — здійснюють заходи з формування та розвитку культури захищеності у персоналу конкретних об'єктів системи.
(Пункт 11)
Наказами Держатомрегулювання України встановлено наступні вимоги з формування культури захищеності.
Експлуатуюча організація забезпечує належний рівень культури захищеності на всіх етапах життєвого циклу ядерної установки.
(Загальні вимоги до систем фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів, затверджені наказом Держатомрегулювання України, від 28.08.2008 р. № 156, зареєстровані в Мін'юсті України21.10.2008р. за№ 1000/15691, пункт 1.7).
Керівник підрозділу з охорони є відповідальним за: формування та розвиток у персоналу підрозділу з охорони культури захищеності.
(Вимоги щодо застосування охорони в системі фізичного захисту ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, радіоактивних матеріалів, затверджені наказом Держатомрегулювання України від 23.11.2010 р. № 164, зареєстровані в Мін'юстіУкраїни 15.12.2010 р. за № 1265/18560, пункт 2.11).
Стаття 18 Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» встановлює, що до першочергових вимог фізичного захисту належить розроблення і виконання планів забезпечення фізичного захисту.
План забезпечення фізичного захисту ядерної установки та ядерних матеріалів містить:
• на етапі будівництва ядерної установки — опис заходів з формування у персоналу ядерної установки культури захищеності;
• на етапі введення в експлуатацію та етапі експлуатації ядерної установки — опис заходів з формування і розвитку у персоналу ядерної установки культури захищеності;
• на етапі зняття з експлуатації ядерної установки — опис заходів з підтримання у персоналу ядерної установки культури захищеності.
(Вимоги до змісту та структури плану забезпечення фізичного захисту ядерної установки та ядерних матеріалів і плану забезпечення обліку та контролю ядерних матеріалів, затверджені наказом Держатомрегулювання України від 04.12.2008р. № 196, зареєстровані в Мін'юсті України 23.12.2008р. за № 1223/15914, додатки 1,3,5).
Стаття 25 «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» встановлює, що центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державне управління, та Національна академія наук України відповідно до своєї компетенції контролюють забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання.
Предметами перевірки з питань забезпечення фізичного захисту при проведенні комплексної перевірки є здійснювані підприємством відповідно до плану забезпечення фізичного захисту об'єкта організаційно-правові та інженерно-технічні заходи, а саме — формування та розвиток у персоналу об'єкта культури захищеності.
(Порядок контролю за забезпеченням фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, затверджені Наказом Мінпаливенерго України, МНС України, НАНУкраїни від 17.10.2011 р. № 621/1095/656, зареєстровані в Мін'юсті України07.11.2011 р. за № 1267/20005, пункт 4.2).
Експлуатуюча організація здійснює оцінку стану системи фізичного захисту.
(Загальні вимоги до систем фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів, затверджені наказом Держатомрегулювання України, від 28.08.2008р. № 156, зареєстровані в Мін'юсті України 21.10.2008 р. за № 1000/15691, розділ 6).
Під час здійснення оцінки стану системи фізичного захисту на відповідність вимогам фізичного захисту перевіряються такі елементи системи фізичного захисту:
• план забезпечення фізичного захисту ядерної установки;
• захист інформації з обмеженим доступом з фізичного захисту;
• процедури допуску персоналу ядерної установки та персоналу підрядників до виконання особливих робіт;
• рівень кваліфікації персоналу підрозділу фізичного захисту;
• рівень культури захищеності в персоналу підрозділів фізичного захисту та охорони;
• визначення та супроводження об'єктової проектної загрози;
• визначення рівня фізичного захисту ядерної установки;
• обладнання зон обмеження доступу засобами виявлення, телевізійного спостереження, контролю та управління доступом, освітлення, енергоживлення, фізичними бар'єрами та укриттями для охорони;
• застосування охорони в системі фізичного захисту;
• процедури з фізичного захисту;
• експлуатація інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту;
• заходи із забезпечення дієздатності об'єктового плану взаємодії у разі вчинення диверсії;
• проведення оцінки вразливості;
• фінансування заходів із забезпечення фізичного захисту;
• документування діяльності з фізичного захисту.
Під час проведення перевірки рівня культури захищеності вивчаються:
• офіційна позиція експлуатуючої організації щодо розвитку та формування культури захищеності у персоналу ядерної установки;
• заходи адміністрації щодо формування та розвитку культури захищеності;
• дотримання персоналом ядерної установки процедур з фізичного захисту;
• включення в програми навчання персоналу, який забезпечує експлуатацію ядерної установки, питань з культури захищеності;
• відношення адміністрації ядерної установки та персоналу ядерної установки до порушників процедур з фізичного захисту;
• наявність на ядерній установці засобів пропаганди культури захищеності.
(Вимоги до оцінки стану системи фізичного захисту ядерної установки, затверджені Наказом Держатомрегулювання України від 20.12.2010 р. № 179, зареєстровані в Мін'юсті України 30.12.2010 р. за № 1443/18738, пункт 2.6).