Головна мета SIP – перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему з точки зору захисту персоналу, радіологічної безпеки та безпеки оточуючого середовища.

SIP організований на основі п’яти цілей, яких необхідно досягнути у ході його планомірної реалізації, та включає 22 задачі, згруповані у відповідності з цими цілями.

ГОЛОВНІ ЗАДАЧІ ПРОЕКТУ SIP

МЕТА 1. Зменшення вірогідності обвалення (структурна стабілізація)
Задача 1. Інтеграція та мобілізація проекту по стабілізації та захисту.
Задача 2. Стабілізація та захист Західної ділянки.
Задача 3. Стабілізація та захист балки “Мамонт” та Південної ділянки.
Задача 4. Стабілізація та захист Східної та Північної ділянки.
Задача 5. Стабілізація даху, опор та покриття.
Задача 6. Структурні дослідження та моніторинг.
Задача 7. Геотехнічні дослідження.
Задача 8. Оцінка сейсмічності та моніторинг.

МЕТА 2. Зменшення наслідків обвалення
Задача 9.Аварійна готовність.
Задача 10. Поводження з пилом.
Задача 11. Аварійна система пило пригнічування.

МЕТА 3. Підвищення ядерної безпеки
Задача 12. Критичність та ядерна безпека.
Задача 13. Поводження з водою, що міститься в об’єкті.
Задача 14. Характеризація паливовмісних матеріалів (ПВМ).

МЕТА 4. Підвищення безпеки персоналу та безпеки навколишнього середовища
Задача 15. Програма радіологічного захисту.
Задача 16. Технічна безпека, протипожежний і фізичний захист.
Задача 17. Інтегрована система моніторингу.
Задача 18. Інтегрована база даних (управління конфігурацією)

МЕТА 5. Стратегія та вивчення для перетворення ОУ на екологічно безпечну систему
Задача 19. Стратегія видалення ПВМ та поводження з РАВ.
Задача 20. Розробка технології видалення ПВМ.
Задача 21. Стратегія безпечного конфайнмента.
Задача 22. Створення конфайнмента для демонтажу та видалення ПВМ.

Реалізація усіх задач проекту взаємопов'язана. Хід робіт за одними задачами визначає хід робіт за іншими. З метою отримання необхідної інформації для продовження робіт та для визначення статусу проекту існує три типи основних етапів для SIP:
програмні – прийняття важливих рішень, які будуть впливати на продовження робіт або початок нових. Визначено 10 основних програмних рішень, серед яких є три ключових для успішного завершення проекту SIP: П1 – рішення щодо стабілізації, П8 – рішення щодо стратегії вилучення ПВМ, П10 – рішення щодо стратегії нового конфайнмента.
регулюючі – отримання дозволів українських регулюючих органів. Визначено 18 основних регулюючих етапів.
основні етапи завершення задач – етапи, що вказують на повне завершення роботи чи задачі або на завершення ключової діяльності в рамках задачі. Визначено 28 таких етапів.

ФАЗИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

Фаза 1: 1998 р. – середина 2000 р. – стадія першочергових проектів (розробка стратегій, програм, концептуальне проектування), підготовчі роботи для фази 2, в тому числі – виконання 2-х із 5-ти невідкладних стабілізаційних заходів.
Перехідний період: середина 2000 р. – початок 2001 р. – підведення підсумків досліджень першочергових проектів та прийняття рішень з основних програмних етапів
Фаза 2: початок 2001 р. – 2007 р. – проектування та закупівля обладнання, будівництво і введення до експлуатації об’єктів та систем. Ця фаза характеризується переходом проекту до стадії реального втілення результатів першої фази. Це, насамперед, роботи, пов’язані зі стабілізацією будівельних конструкцій, монтажем та введенням до експлуатації систем моніторингу та інтегрованої бази даних, розробка та випробування технології вилучення ПВМ, реалізація технічних рішень поводження з водою та пилом, зведення нового безпечного конфайнмента (НБК) і демонтаж під його оболонкою нестабільних будівельних конструкцій. Розв’язання вказаних завдань підтримується програмою радіологічного захисту, забезпеченням технічної та пожежної безпеки, контролем доступу.

Організаційна структура проекту.
У відповідності з Меморандумом про взаєморозуміння між країнами Великої сімки, Комісією Європейського Співтовариства та Урядом України про закриття Чорнобильської атомної електростанції був заснований спеціальний фонд – Чорнобильський Фонд "Укриття", призначений для надання допомоги Україні в перетворенні існуючого "саркофагу" на безпечну та екологічно стабільну систему шляхом реалізації Плану Здійснення Заходів на об'єкті "Укриття" (SIP). Велика сімка звернулася до урядів зацікавлених країн та інших донорів із закликом приєднатися до ініціативи для повної реалізації плану.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) став розпорядником грантових коштів, які надаються вкладниками та донорами Чорнобильського Фонду "Укриття". Україна та ЄБРР підписали Рамкову угоду відносно діяльності ЧФУ в Україні, ратифіковану Верховною Радою України 4 лютого 1998 року. З урахуванням Гранта, призначеного для фінансування регулюючих органів, загальна вартість робіт за проектом складає 768 млн. доларів США. 28 країн-донорів та Європейська Комісія акумулюють ці кошти в ЧФУ.

Україна взяла зобов’язання внести до Фонду 50 млн. доларів США у вигляді майна, робіт та іншим чином. Діяльність Фонду відбувається під керівництвом Банку від імені та під наглядом Асамблеї.

Асамблея:
• уповноважує видачу грантів, що фінансуються з ресурсів Фонду;
• визначає принципові напрямки діяльності, що фінансуються або підлягають фінансуванню за рахунок ресурсів Фонду, здійснює загальний нагляд за їх реалізацією Банком;
• відстежує сплату обіцяних Внесків до Фонду та надання Українських ресурсів, що доповнюють надання грантів для SIP у зв'язку із виконанням проекту та витратами;
• розглядає ефективність діяльності, що фінансується за рахунок ресурсів Фонду;
• затверджує щорічний бюджет та фінансові звіти Фонду; проводить чергові щорічні засідання, на яких подаються для затвердження фінансові звіти за попередній фінансовий рік Фонду. Асамблея може також проводити засідання у будь-який час, коли вважатиме за необхідне або доцільне.

Кожен Вкладник Фонду має право бути представленим в Асамблеї повноважним представником без будь-якого винагородження від Фонду.

Основна відповідальність за фінансовий і програмний менеджмент з реалізації проекту покладена на Європейський Банк Реконструкції та Розвитку.

Контроль та організація управління експлуатаційною безпекою належить виключно Чорнобильській АЕС. Чорнобильській АЕС за підтримки Консультанта належить також проектний менеджмент в частині втілення ключових програм і технічних проектів.

Група управління проектом SIP (ГУП), яка створена з персоналу ДСП ЧАЕС та персоналу Консультанта (консорціум компаній Bechtel (США), Battelle (США), EDF (Франція)), здійснює управління графіком, обсягами робіт, бюджетом проекту, управління змінами безпосередньо в проекті, управління будівельними роботами та адміністративне управління контрактами.