Сьогодні згідно з Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, виконуються роботи із виведення водоймища-охолоджувача ЧАЕС з експлуатації.

Водойма-охолоджувач Чорнобильської АЕС є штучно створеним технологічним водоймищем цільового використання.

Розташована водойма на правому березі річки Прип’ять у 1,5 км нижче залізничного моста лінії Чернігів-Овруч (натисніть, щоб перейти до мапи). Її було введено в експлуатацію з початком пуску енергоблоку № 1 у 1976 році. На момент введення в експлуатацію водойма була спорудою у вигляді чаші, заповненою водою лише на половину. З введенням в експлуатацію блоків №3 і №4 у 1983 році, чаша водоймища була розширена з площі у 12,7 км2 до 22,9 км2 (площа за розміром дорівнює близько 3000 футбольних полів).

При роботі ЧАЕС у генеруючому режимі водойма-охолоджувач виконувала функцію відведення тепла в процесі вироблення електроенергії. Після зупинки останнього енергоблока ЧАЕС водойма не служить своєму основному функціональному призначенню і її наявна площа у багато разів перевищи потреби.

Починаючи з 1986 року науковими організаціями проводились дослідження стану водойми-охолоджувача. Результати цих робіт у 2006 році були узагальнені у звіті ««Екологічне обґрунтування можливості виведення водойми-охолоджувача з експлуатації й підготовка вихідних даних для виконання техніко-економічного розрахунку».

За матеріалами звіту керівництвом Чорнобильської АЕС за участю органів державного регулювання і науково-дослідних організацій України було прийнято рішення про необхідність розробки техніко-економічного обґрунтування зняття водойми з експлуатації.

У лютому 2007 року науково-технічною радою ЧАЕС були визначені наступні напрямки:
1. Забезпечення систем, що залишаються в експлуатації, технічною водою (будівельний проект). Роботи із реалізації робочого проекту «ДСП ЧАЕС. Система технічного водопостачання. Джерело технічної води (водоймище технічної води) з насосною станцією підживлення» реалізовано у період 2012-2014 років
2. Розробка техніко-економічного обґрунтування, оцінка впливу на навколишнє середовище, програми радіаційно-екологічного моніторингу (не будівельний проект).

Основними факторами, що визначили необхідність зняття з експлуатації водойми-охолоджувача ЧАЕС є:
1. Значні експлуатаційні витрати
2. Ризики і витрати, пов'язані з високим рівнем ґрунтових вод на майданчику

У 2009 році було розроблено документ «Вимоги до складу та структури ТЕО (техніко-економічного обґрунтування) і матеріалів ОВНС (оцінки впливу на навколишнє середовище) зняття з експлуатації водойми-охолоджувача ЧАЕС». У 2013 році ці документи було розроблено, а у 2014 — отримано позитивні результати Державної експертизи ДІЯРУ, МОЗ України та Мінприроди України.

В техніко-економічному обґрунтуванні (далі: ТЕО) виконано оцінку існуючого стану водойми-охолоджувача і розглянуті можливі сценарії зняття її з експлуатації, проведено аналіз можливих наслідків трансформації водойми після зниження рівня води, виконані прогнози, проаналізовано можливі реабілітаційні стратегії, виконана оцінка впливу зняття водойми з експлуатації на навколишнє середовище і визначені критерії завершення зняття водойми-охолоджувача з експлуатації.

За результатами аналізу переваг і недоліків реалізації цих сценаріїв найбільш доцільним був визнаний сценарій поетапного випуску води, з регулюванням режиму зниження рівня води, і можливістю реалізації реабілітаційних заходів на осушених територіях.

На період зниження рівня води у водоймі-охолоджувачі підготовлена Програма радіаційно-екологічного моніторингу (ПРЕМ).

У другій половині 2014 року, в період підготовчих робіт до зняття з експлуатації водойми-охолоджувача, рівень води у річці Прип'ять значно знизився. Відтак була відсутня можливість здійснення водозабору для підживлення водойми-охолоджувача. У жовтні 2014 почалося зниження рівня води у водоймі.

У період, від початку зниження рівня води до початку робіт з виведення з експлуатації водойми-охолоджувача, для забезпечення радіаційного захисту персоналу організований додатковий контроль радіаційної обстановки.

Після закінчення робіт з підготовки до програми радіаційно-екологічного моніторингу у серпні 2016 року отримано дозвіл ДІЯРУ на початок робіт з виведення з експлуатації водойми-охолоджувача ЧАЕС і розпочато здійснення всього комплексу заходів, передбачених програмою радіаційно-екологічного моніторингу.

У 2016 році при зниженні рівня води водойма-охолоджувач почала роз'єднуватися з утворенням на її території окремих «озер». Влітку 2017 року площа осушеної частини водойми склала 42% від загальної.

© Фото: Олександр Сирота / ММО «Центр ПРИПЯТЬ.ком».

Статус проекту:

Проект завершено у серпні 2019 року. Досягнуто критеріїв завершення робіт із виведення водойми-охолоджувача із експлуатації, які були встановлені в техніко-економічному обґрунтуванні.

Рівень води водно-болотної екосистеми визначається рівнем атмосферних опадів, рівнем підземних вод і природним гідрологічним режимом річки Прип'ять.

Потужність еквівалентної дози на осушених територіях знаходиться на рівні значень, визначених проектною документацією. Зміни радіаційної обстановки на прилеглих до ВО територіях за рахунок вітрового перенесення радіоактивних аерозолів з осушених територій знаходяться на рівні аерозольної активності приземного шару території зони відчуження і залежать від природних і техногенних факторів.

Формування рослинного покриву здійснюється залежно від фізико-хімічних особливостей ґрунтів на осушуваних територіях. При цьому відсутні негативні ерозійні процеси, які призводять до погіршення екологічного та радіаційного стану прилеглих територій. Трансформація території водойми-охолоджувача ЧАЕС в водно-болотну екосистему відбувається без погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації і відсутні передумови до її погіршення.

Читайте більше: Звіт МАГАТЕ за результатами реалізації проекту (англійською)

Дивіться також:

1. Заява про наміри щодо реконструкції системи технічного водопостачання в частині відсікання підвідного і відвідного каналів від водоймища-охолоджувача ЧАЕС
2. Заява про екологічні наслідки щодо реалізації проекту «ДСП ЧАЕС. Система технічного водопостачання. Джерело технічної води (водоймища технічної води) з насосною станцією підживлення».
3. Заява про екологічні наслідки зняття з експлуатації ВО

Промислово-опалювальна котельня призначена для теплопостачання об'єктів Чорнобильської АЕС після остаточної зупинки енергоблоків. Вона виробляла гарячу воду та пару, що необхідні для роботи об'єктів із поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами, обладнання і систем, що залишаються в експлуатації, а також для технологічних і адміністративних будівель і споруд.

У 1992-1993 роках проводилися роботи із будівництва нової котельні, однак через відсутність фінансування вони були зупинені. Починаючи з 1997 року проект завершення будівництва промислово-опалювальної котельні фінансувався за рахунок міжнародної допомоги (Міністерство енергетики США) і внеску України. Загальна вартість проекту становить­­­­­­­­­ 30 млільйонів доларів США. З них українська частина — 7,5 мільйонів.

Котельню здано в експлуатацію у червні 2001 року. З 2016 року вона не виробляє тепло. Її функції виконують більш економні індивідуальні електричні котли, що встановлені в окремих будівлях та приміщеннях майданчика Чорнобильської АЕС. 

Реконструкція існуючої транспортно-технологічної частини сховища відпрацьованого ядерного палива «мокрого» типу (СВЯП-1) передбачена «Концептуальним рішенням про зняття з експлуатації СВЯП-1. Етап I. Реконструкція транспортно-технологічної частини СВЯП-1 з метою забезпечення вивантаження ВТВЗ».

Сховище призначене для прийому і проміжного зберігання ВТВЗ, що поступають з реакторних відділень енергоблоків після попередньої витримки. В даний час в чотирьох з п'яти відсіків басейну витримки СВЯП-1, який введено в експлуатацію у 1986 році, знаходиться більше 21 тисячі паливних збірок. П'ятий відсік СВЯП-1 (ємністю 4300 ВТВЗ) — резервний.

Проектом існуючого сховища не передбачена процедура зворотнього вивантаження відпрацьованого ядерного палива зі СВЯП-1.

Метою реконструкції транспортно-технологічної частини СВЯП-1 є забезпечення безпечного виконання транспортно-технологічних операцій по зворотньому вивантаженню ВТВЗ зі СВЯП-1, їх завантаження в транспортний контейнер і транспортування до СВЯП-2.

Основний матеріал: Проміжне сховище відпрацьованого ядерного палива «сухого» типу (СВЯП-2)

Фінансування робіт здійснюється за рахунок державного бюджету України. Проектувальник: ПАТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» (Україна).

Виконання робіт:
1-й пусковий комплекс: створення системи зворотного вивантаження ВЯП із СВЯП-1 реалізовано у повному обсязі. Генеральний підрядник — ДП ЧМУ ВАТ «ПТЕМ».

2-й пусковий комплекс: створення системи додаткового контролю рівня води у відсіках басейну витримки, каньйоні і відсіках зберігання транспортних чохлів; реконструкція системи відеоспостереження за проведенням ТТО з ВЯП. Реалізовано у повному обсязі. Генеральний підрядник — «Укртрансбуд».

Проект завершений у грудні 2012 року.

Дивіться також: 
1. Заява про екологічні наслідки реконструкції транспортно-технологічної частини сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-1)

Створення «Системи інформаційної підтримки зняття з експлуатації для Чорнобильської АЕС» профінансовано Європейською Комісією в рамках Програми TACIS

Підрядник — компанія Energiewerke Nord GmbH (EWN GmbH), Німеччина.

Мета проекту:
Сприяння в знятті з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС шляхом постачання устаткування і програмного забезпечення, необхідного для функціонування даної системи.

Впровадження системи було викликано необхідністю збереження та актуалізації інформації, яка отримується протягом реалізації етапів припинення і зняття з експлуатації блоків ЧАЕС.

Реалізація проекту дала змогу:
1. Вибирати найбільш оптимальні організаційні і технічні рішення зі зняття з експлуатації
2. Забезпечити підтримку при плануванні робіт зі зняття з експлуатації
3. Збереження та актуалізацію інформації, отриманої на всіх етапах зняття з експлуатації

Усі роботи за контрактом завершено 25 лютого 2013 року (включаючи 1 рік гарантійного періоду). Зараз система знаходиться в дослідно-промисловій експлуатації.

Проектування і будівництво комплексу з виробництва металевих бочок і залізобетонних контейнерів для зберігання радіоактивних відходів ДСП ЧАЕС (КВМБіК РАВ) профінансовано Європейською Комісією у рамках програми TACIS.

Комплекс належить до інфраструктури, що є необхідною для зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації. Його необхідність обумовлена будівництвом і введенням в експлуатацію на Чорнобильській АЕС промислового комплексу з поводження з твердими радіоактивними відходами (ПКПТРВ) і заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ).

Комплекс як складова частина програми по забезпеченню ядерної безпеки при поводженні з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом забезпечить безпечні збір, транспортно-вантажні операції, зберігання, переробку, транспортування і захоронення радіоактивних відходів, зокрема при:
1. Зберіганні на буферних складах низько і середньоактивних короткоіснуючих відходів (НСА-КІВ) до їх відправки на захоронення у спеціально обладнаному приповерхневому сховищі твердих радіоактивних відходів (СОПСТРВ)
2. Упаковці перероблених рідких НСА-КІВ і транспортуванню упаковок з відходами із заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ) в СОПСТРВ
3. Упаковці, переробці і транспортуванні твердих НСА-КІВ і транспортуванні упаковок з відходами із заводу із переробки твердих РАВ до СОПСТРВ
4. Упаковці і транспортуванні твердих низько і середньоактивних довгоіснуючих відходів (НСА-ДІВ) і високоактивних відходів (ВАВ) до тимчасового сховища низько- і середньоактивних довгоіснуючих і високоактивних ТРВ, розташованого на проммайданчику ДСП ЧАЕС
5. Захороненні НСА-КІВ на СОПСТРВ

Потужність основного виробництва:
● 34250 металевих бочок на рік
● 700 залізобетонних контейнерів на рік

Місце розташування: будбаза ДТМЦ-1, м.Славутич Київської обл. Загальна площа проммайданчика — 1,74 га.

Контейнер транспортний захисний (КТЗ) випускається з кришками двох типів (для транспортування і для захоронення твердих радіоактивних відходів). Металеві бочки є первинною або зовнішньою упаковкою радіоактивних відходів ЧАЕС. Бочки виготовляються з вуглецевої сталі і повинні задовольняти вимогам щодо міцності, яка забезпечується дотриманням технології виробництва і якістю конструкційних матеріалів.

Комплекс уведено в експлуатацію у 2012 році. Наразі здійснюється випуск продукції згідно з потребами ЧАЕС.

Дивіться також:
1. Заява про наміри будівництва комплекса з виробництва металевих бочок і залізобетонних контейнерів для зберігання радіоактивних відходів ДСП ЧАЕС
2. Заява про екологічні наслідки будівництва комплексу з виготовлення металевих бочок і залізобетонних контейнерів для зберігання радіоактивних відходів ДСП ЧАЕС