Заява про екологічні наслідки запланованої діяльності по робочому проекту "Реконструкція головного корпусу II черги ЧАЕС (енергоблоки 3,4) з підсиленням та герметизацією будівельних конструкцій, що виконують функції огороджувального контуру НБК"

Документ з безпеки в рамках концепції проекта ПК-1 НБК

Звіт про стан безпеки об'єкта "Укриття". Том 1.

Звіт про стан безпеки об'єкта "Укриття". Том 2.

Звіт про стан безпеки об'єкта "Укриття". Том 3.

Звіт про стан безпеки об'єкта "Укриття". Том 4.

Головна мета SIP – перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему з точки зору захисту персоналу, радіологічної безпеки та безпеки оточуючого середовища.

SIP організований на основі п’яти цілей, яких необхідно досягнути у ході його планомірної реалізації, та включає 22 задачі, згруповані у відповідності з цими цілями.

ГОЛОВНІ ЗАДАЧІ ПРОЕКТУ SIP

МЕТА 1. Зменшення вірогідності обвалення (структурна стабілізація)
Задача 1. Інтеграція та мобілізація проекту по стабілізації та захисту.
Задача 2. Стабілізація та захист Західної ділянки.
Задача 3. Стабілізація та захист балки “Мамонт” та Південної ділянки.
Задача 4. Стабілізація та захист Східної та Північної ділянки.
Задача 5. Стабілізація даху, опор та покриття.
Задача 6. Структурні дослідження та моніторинг.
Задача 7. Геотехнічні дослідження.
Задача 8. Оцінка сейсмічності та моніторинг.

МЕТА 2. Зменшення наслідків обвалення
Задача 9.Аварійна готовність.
Задача 10. Поводження з пилом.
Задача 11. Аварійна система пило пригнічування.

МЕТА 3. Підвищення ядерної безпеки
Задача 12. Критичність та ядерна безпека.
Задача 13. Поводження з водою, що міститься в об’єкті.
Задача 14. Характеризація паливовмісних матеріалів (ПВМ).

МЕТА 4. Підвищення безпеки персоналу та безпеки навколишнього середовища
Задача 15. Програма радіологічного захисту.
Задача 16. Технічна безпека, протипожежний і фізичний захист.
Задача 17. Інтегрована система моніторингу.
Задача 18. Інтегрована база даних (управління конфігурацією)

МЕТА 5. Стратегія та вивчення для перетворення ОУ на екологічно безпечну систему
Задача 19. Стратегія видалення ПВМ та поводження з РАВ.
Задача 20. Розробка технології видалення ПВМ.
Задача 21. Стратегія безпечного конфайнмента.
Задача 22. Створення конфайнмента для демонтажу та видалення ПВМ.

Реалізація усіх задач проекту взаємопов'язана. Хід робіт за одними задачами визначає хід робіт за іншими. З метою отримання необхідної інформації для продовження робіт та для визначення статусу проекту існує три типи основних етапів для SIP:
програмні – прийняття важливих рішень, які будуть впливати на продовження робіт або початок нових. Визначено 10 основних програмних рішень, серед яких є три ключових для успішного завершення проекту SIP: П1 – рішення щодо стабілізації, П8 – рішення щодо стратегії вилучення ПВМ, П10 – рішення щодо стратегії нового конфайнмента.
регулюючі – отримання дозволів українських регулюючих органів. Визначено 18 основних регулюючих етапів.
основні етапи завершення задач – етапи, що вказують на повне завершення роботи чи задачі або на завершення ключової діяльності в рамках задачі. Визначено 28 таких етапів.

ФАЗИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

Фаза 1: 1998 р. – середина 2000 р. – стадія першочергових проектів (розробка стратегій, програм, концептуальне проектування), підготовчі роботи для фази 2, в тому числі – виконання 2-х із 5-ти невідкладних стабілізаційних заходів.
Перехідний період: середина 2000 р. – початок 2001 р. – підведення підсумків досліджень першочергових проектів та прийняття рішень з основних програмних етапів
Фаза 2: початок 2001 р. – 2007 р. – проектування та закупівля обладнання, будівництво і введення до експлуатації об’єктів та систем. Ця фаза характеризується переходом проекту до стадії реального втілення результатів першої фази. Це, насамперед, роботи, пов’язані зі стабілізацією будівельних конструкцій, монтажем та введенням до експлуатації систем моніторингу та інтегрованої бази даних, розробка та випробування технології вилучення ПВМ, реалізація технічних рішень поводження з водою та пилом, зведення нового безпечного конфайнмента (НБК) і демонтаж під його оболонкою нестабільних будівельних конструкцій. Розв’язання вказаних завдань підтримується програмою радіологічного захисту, забезпеченням технічної та пожежної безпеки, контролем доступу.

Організаційна структура проекту.
У відповідності з Меморандумом про взаєморозуміння між країнами Великої сімки, Комісією Європейського Співтовариства та Урядом України про закриття Чорнобильської атомної електростанції був заснований спеціальний фонд – Чорнобильський Фонд "Укриття", призначений для надання допомоги Україні в перетворенні існуючого "саркофагу" на безпечну та екологічно стабільну систему шляхом реалізації Плану Здійснення Заходів на об'єкті "Укриття" (SIP). Велика сімка звернулася до урядів зацікавлених країн та інших донорів із закликом приєднатися до ініціативи для повної реалізації плану.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) став розпорядником грантових коштів, які надаються вкладниками та донорами Чорнобильського Фонду "Укриття". Україна та ЄБРР підписали Рамкову угоду відносно діяльності ЧФУ в Україні, ратифіковану Верховною Радою України 4 лютого 1998 року. З урахуванням Гранта, призначеного для фінансування регулюючих органів, загальна вартість робіт за проектом складає 768 млн. доларів США. 28 країн-донорів та Європейська Комісія акумулюють ці кошти в ЧФУ.

Україна взяла зобов’язання внести до Фонду 50 млн. доларів США у вигляді майна, робіт та іншим чином. Діяльність Фонду відбувається під керівництвом Банку від імені та під наглядом Асамблеї.

Асамблея:
• уповноважує видачу грантів, що фінансуються з ресурсів Фонду;
• визначає принципові напрямки діяльності, що фінансуються або підлягають фінансуванню за рахунок ресурсів Фонду, здійснює загальний нагляд за їх реалізацією Банком;
• відстежує сплату обіцяних Внесків до Фонду та надання Українських ресурсів, що доповнюють надання грантів для SIP у зв'язку із виконанням проекту та витратами;
• розглядає ефективність діяльності, що фінансується за рахунок ресурсів Фонду;
• затверджує щорічний бюджет та фінансові звіти Фонду; проводить чергові щорічні засідання, на яких подаються для затвердження фінансові звіти за попередній фінансовий рік Фонду. Асамблея може також проводити засідання у будь-який час, коли вважатиме за необхідне або доцільне.

Кожен Вкладник Фонду має право бути представленим в Асамблеї повноважним представником без будь-якого винагородження від Фонду.

Основна відповідальність за фінансовий і програмний менеджмент з реалізації проекту покладена на Європейський Банк Реконструкції та Розвитку.

Контроль та організація управління експлуатаційною безпекою належить виключно Чорнобильській АЕС. Чорнобильській АЕС за підтримки Консультанта належить також проектний менеджмент в частині втілення ключових програм і технічних проектів.

Група управління проектом SIP (ГУП), яка створена з персоналу ДСП ЧАЕС та персоналу Консультанта (консорціум компаній Bechtel (США), Battelle (США), EDF (Франція)), здійснює управління графіком, обсягами робіт, бюджетом проекту, управління змінами безпосередньо в проекті, управління будівельними роботами та адміністративне управління контрактами.

Перш, ніж приступити до робіт зі стабілізації будівельних конструкцій і зведенню нового безпечного конфайнмента, протягом 2001-2004 років була створена інфраструктура, необхідна для досягнення основних цілей другої фази реалізації проекту ПЗУ

Програмні рішення – це ключові етапи, що будуються на інтегрованих даних, накопичених за попередні роки реалізації проекту. Програмні рішення приймаються для визначення шляхів комплексного здійснення SIP і є вказівкою для переходу до наступного етапу розв'язання задачі проектування та будівництва.
Рішення приймаються Замовником та погоджуються Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) від імені Асамблеї донорів за технічної експертизи, виконаної Міжнародною Консультативною Групою (МКГ) і Незалежною групою експертів України.

Програмне рішення П1. Стратегія стабілізації та екранування.
Програмне рішення П2. Рішення щодо стратегії стабілізації покрівлі, опор та конструкцій.
Рішення П1 і П2 в комплексі визначають необхідний та достатній обсяг заходів зі стабілізації об'єкта «Укриття» на термін 10–15 років. Рішення П1 визначає зміст стабілізації поточного стану ОУ (короткострокові та довгострокові заходи та демонтаж нестабільних будівельних конструкцій), враховуючи концепцію нового безпечного конфайнмента. У відповідності з цією концепцією, між джерелами радіологічного забруднення всередині ОУ та навколишнім середовищем буде створено контрольований бар'єр, що забезпечить, у тому числі, реалізацію стратегії вилучення паливовмісних матеріалів (ПВМ) та поводження з радіоактивними відходами.
Рішення П2 підтверджує необхідність та уточнює обсяги стабілізаційних заходів відносно покрівлі та інших рішень, прийнятих в П1. Ці рішення є вказівкою до переходу на етап проектування та будівництва з метою фактичного зменшення ризику обвалення ОУ до, під час та після будівництва нового безпечного конфайнмента.
Згідно з цими рішеннями передбачається виконання 8 стабілізаційних заходів, у тому числі - стабілізація каркасу деаераторної етажерки, опори балки "Мамонт", західної стіни "Укриття".

Програмне рішення П3. Звіт про стан будівельних конструкцій та система контролю стану будівельних конструкцій.
Поточний стан "Укриття" пов'язаний з певним ризиком обвалення частини будівельних конструкцій та викидом радіоактивного пилу, що матиме негативний вплив на персонал та навколишнє середовище. Рішення П3 є відправним пунктом в реалізації Задачі 6 SIP щодо створення первинної системи контролю стану будівельних конструкцій (СК СБК) в масштабі реального часу та обґрунтовує необхідність проведення такого контролю.
СК СБК при взаємодії з іншими системами контролю, створення яких передбачено SIP, забезпечить проведення комплексного контролю цілісності та стану будівельних конструкцій ОУ на всіх етапах стабілізаційних заходів, заходів з демонтажу та будівництва нового конфайнмента.
Рішення про створення СК СБК, що приймається експлуатуючою організацією, базується на дослідженнях об'єкта “Укриття”, на результатах робіт, виконаних в період реалізації SIP, на результатах експлуатації існуючих на ОУ систем контролю. Дане рішення є важливою ланкою при переході до етапу перетворення "Укриття" на екологічно безпечну систему.
СК СБК буде проводити автоматизований збір та перетворення інформації від датчиків контролю на параметри фізичних величин, а також виконувати їх порівняння з контрольними та критичними рівнями. Датчики контролю фіксуватимуть вібрації, лінійні деформації та зміщення, кути нахилів та інші показники стану будівельних конструкцій. Також СК СБК здійснюватиме контроль параметрів навколишнього середовища: температури, швидкості та напрям вітру та ін.
Система буде працювати в автономному режимі, а інформаційними каналами буде пов'язана з Інтегрованою системою контролю (ІАСК). Користуючись інформаційною підтримкою ІАСК та СК СБК, персонал ОУ буде приймати рішення щодо тих чи інших ситуацій.

Програмне рішення П4. Рішення щодо системи сейсмічного моніторингу.
Рішення П4 підтверджує необхідність створення системи сейсмічного моніторингу в районі майданчика ЧАЕС. Така система необхідна для збору даних про сейсмічні характеристики місцевості, на якій знаходиться ЧАЕС, забезпечення більш точної оцінки методів демонтажу та наслідків сейсмічної події, своєчасного повідомлення оперативного персоналу ЧАЕС про сейсмічні події з метою виконання аналізу, моніторингу, перевірки та інших оперативних заходів.
П'ять станцій сейсмічного моніторингу повинні розміщуватися в локальній зоні ЧАЕС (0-40 км), одна з яких має знаходитись безпосередньо (менше 1 км) біля "Укриття" для отримання даних про взаємодію ґрунтової основи та фундаменту об'єкта "Укриття". П'ять станцій – це мінімальна бажана кількість, необхідна для забезпечення розрахунків унікальних рішень відносно розміщення, глибині, часу надходження сигналу. Дані сейсмічних станцій передаватимуться по телеметричному каналу до системи зведених даних моніторингу.

Програмне рішення П5. Критичність і ядерна безпека.
В рішенні буде визначено усі наступні заходи, пов'язані з необхідністю здійснення контролю над критичністю. Ці заходи вплинуть на визначення процесів щодо обмеження стану критичності, що протікає пасивно або активно, а також на передконцептуальне проектування етапів або систем, що використовуються для контролю над критичністю, коли це потрібно. На прийняття даного рішення впливатиме фактор затрат для його здійснення, а також поставлені цілі щодо підвищення ядерної, промислової безпеки, безпеки персоналу та безпеки довкілля.

Програмне рішення П6. Поводження з водою об'єкта «Укриття».
За визначенням SIP рішення П6 повинно вирішити питання поводження з водою, що знаходиться всередині об'єкта: джерела надходження води, їх місцезнаходження та характеристики, наявні можливості приміщень з обладнанням ЧАЕС щодо обробки та зберігання води.
Вода, що міститься в ОУ, сприяє зниженню міцності конструкцій, а значить, збільшує ризик обвалення. Механізм цього руйнування проявляється в зниженні міцності бетону, пошкодженого в результаті аварії, в корозії арматурної сталі та металоконструкцій. Щоб зменшити подібний ризик, система поводження з водою повинна збирати воду до того, як вона потрапить всередину ОУ. Попередні спроби герметизації об'єкта "Укриття" були пов'язані з великими дозовими навантаженнями та не усунули повністю можливість потрапляння опадів всередину ОУ. Існує безліч шляхів потрапляння води в об'єкт, а високі дозові навантаження на покрівлі серйозно обмежують час пошуку та герметизації всіх знайдених нещільностей.
Забруднені водні потоки, що розглядаються в SIP, можна розділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносяться води, що знаходяться всередині "Укриття". Ці води мають різні рівні радіоактивності, в деяких приміщеннях вони високо радіоактивні і містять органічні речовини, що використовуються при пилопригнітанні. Зовнішні води стікають із зовнішніх поверхонь "Укриття" та потрапляють в локальну зону.
На період до початку будівництва нового конфайнмента рішення буде полягати у видаленні води з приміщень ОУ, створення вузла попередньої обробки для зниження радіоактивності до норм, що вимагаються ЧАЕС (обґрунтовано з точки зору принципу ALARA). Подальша обробка буде здійснюватись на обладнанні, що є на ЧАЕС. Крім цього буде розглянуто можливість місцевого покращення температурних умов та рівня вологості всередині "Укриття", щоб знизити рівень конденсації в приміщеннях та на ділянках, де присутність води веде до погіршення стану будівельних конструкцій та до збільшення ризиків промислової безпеки. Що стосується повномасштабної герметизації покрівлі "Укриття", то її реалізацію визнано недоцільною, враховуючи значні дозові навантаження та той факт, що новий конфайнмент буде споруджено через 5 років. Відмічено, що потрібно детальніше проаналізувати "витрати-користь" локальної герметизації для зменшення потрапляння води до ОУ.

Програмне рішення П7. Стратегія вилучення паливовмісних матеріалів (ПВМ) та поводження з радіоактивними відходами (РАВ).
Цим рішенням визначаються подальші дії, реалізація яких передбачена за рамками SIP (крім зазначеного в Плані обсягу) і є важливим кроком, що підтверджує сумісність заходів SIP з підготовкою до остаточного перетворення "Укриття" на екологічно безпечну систему. В рамках SIP рішення П7 є попереднім і повинно бути підтверджено остаточним рішенням П8 щодо стратегії вилучення ПВМ та поводженню з РАВ.

В основному стратегія передбачає:
• Вилучення ПВМ протягом терміну служби нового конфайнмента (100 років).
• Тривалість вилучення, оцінена за попередніми даними аналізу, складає 40-50 років.
• Перевага віддається переміщенню радіоактивних відходів, як низько - і середньо активних, так і високоактивних, із "Укриття" безпосередньо до кінцевого сховища (геологічне сховище або інше, створене в рамках загальнонаціональної програми поводження з РАВ). Це виключить витрати на спорудження довгострокового сховища за межами нового конфайнмента тільки для ПВМ.
• Вибіркове вилучення ПВМ після демонтажу нестабільних конструкцій і завершення випробування технології вилучення ПВМ.
• Масове вилучення розпочати після вирішення питань зберігання вилучених ПВМ.
• Виконання завершальних робіт по перетворенню "Укриття" на екологічно безпечну систему після вилучення ПВМ.
• Для поводження з відходами, що утворяться під час реалізації SIP, використовувати існуючу практику.

Програмне рішення П8. Вивчення та розробка стратегії вилучення ПВМ.
Це остаточне рішення відносно визначення оптимального часу та стратегії вилучення ПВМ. Воно визначить остаточну програмну рекомендацію щодо використання методології вилучення та розміщення ПВМ, а також термін проведення заходу. Рішення та рекомендація будуватимуться на результатах характеризації ПВМ, програми з вилучення ПВМ та поводження з РАВ, а також на результатах демонстрації вилучення ПВМ та інших факторах. Виконання цього рішення дасть чітке уявлення про можливість вилучення, поводження та упакування ПВМ всередині "Укриття" у визначений термін.
Дане рішення являє собою формальну домовленість щодо визначення терміну вилучення ПВМ та методики вилучення ПВМ у встановлений термін. Виконання рішення полягатиме у підписанні відповідного документа , в якому також буде представлено завершення програми вилучення ПВМ та поводження з РАВ, а також програми досліджень.

Програмне рішення П9. Рішення щодо прототипу вилучення ПВМ.
Рішенням П9 визначається необхідність розробки та проведення випробувань прототипу технології вилучення ПВМ, демонстрація вилучення ПВМ в реальних умовах "Укриття", її структура, оцінка дозовитрат і вартості реалізації.
Демонстрація вилучення ПВМ і поводження з РАВ на майданчику ОУ повинна підтвердити основні положення рішення П7. Це значно зменшить існуючі невизначеності, пов'язані з оцінками вартості та дозовитратами.
Необхідність демонстрації вилучення ПВМ обумовлена унікальністю проведення таких робіт, відсутністю досвіду їх здійснення та необхідністю підтвердження передпроектних розробок стратегії вилучення ПВМ. Наступним кроком буде проектування комплексу операцій технологічного ланцюга вилучення ПВМ (розробка технології).
Рішення П9 пропонує конкретну зону для проведення демонстраційного експерименту в ОУ (приміщення на нижніх відмітках) і конкретне скупчення ПВМ. Загальна схема проведення випробувань буде складатися із операцій зі створення доступу, механічної фрагментації вибраного скупчення, транспортування до обладнаного місця тимчасового зберігання.

Програмне рішення П10. Стратегія нового безпечного конфайнмента (НБК).
Рішення П10 визначає стратегію створення безпечного конфайнмента як комплексу будівельних конструкцій, систем, ділянок та обладнання. При здійсненні діяльності з перетворення об'єкта «Укриття» безпечний конфайнмент повинен обмежити радіаційний вплив на персонал, населення та навколишнє середовище встановленими межами як за умови нормальної експлуатації ОУ, так і при порушеннях нормальної експлуатації, аварійних ситуаціях та аваріях, включаючи аварії в процесі демонтажу нестабільних конструкцій та при поводженні з ПВМ та РАВ. Безпечний конфайнмент у вигляді багатофункціонального об'єкта з терміном служби 100 и більше років дає можливість здійснити третій етап Стратегії перетворення об’єкта “Укриття” (затверджено рішенням Урядової комісії з питань комплексного розв'язання проблем Чорнобильської АЕС №5 від 18 квітня 1997 р.), а саме – вилучення паливовмісних матеріалів, їх кондиціювання з подальшим безпечним зберіганням.
Проведені дослідження підтвердили необхідність створення нового конфайнмента. Проведені в рамках SIP заходи зі стабілізації будівельних конструкцій дадуть змогу безпечної експлуатації об'єкта лише протягом 15 років. Тому з метою зменшення ймовірності обвалення ряд будівельних конструкцій буде демонтовано після будівництва нового безпечного конфайнмента. Результати досліджень, пов'язаних зі стратегією вилучення ПВМ і РАВ, також підтверджують необхідність створення додаткового бар'єру, який зведе до мінімуму розповсюдження радіоактивних речовин до навколишнього середовища при виконанні майбутніх операцій з вилучення ПВМ та поводження з РАВ.
В рішенні П10 прийнято за варіант НБК конструкцію типу АРКА, за якою і ведуться роботи з проектування та будівництва.

Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році руїни 4-го енергоблоку були закриті від навколишнього світу об'єктом «Укриття».

Об'єкт «Укриття» не відповідає правилам і нормам проектування, будівництва, введення в експлуатацію і експлуатації не тільки ядерних установок чи об'єктів для поводження з радіоактивними відходами, а й звичайних промислових споруд. Його будівельні конструкції не відповідають вимогам нормативно-технічних документів з безпеки в частині структурної цілісності та надійності і мають невизначений строк експлуатації.

Результати досліджень показали, що істотне зменшення небезпеки «Укриття» можливо лише у результаті будівництва над об'єктом нової захисної споруди — нового безпечного конфайнменту.

Основний матеріал: Проект перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему

«Конфайнмент — захисна споруда, що включає в себе комплекс технологічного обладнання для вилучення із зруйнованого четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС матеріалів, які містять ядерне паливо, поводження з радіоактивними відходами та інші системи, призначена для здійснення діяльності з перетворення цього енергоблока на екологічно безпечну систему та забезпечення безпеки персоналу, населення і довкілля», — закон України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему».

Згідно з концептуальним проектом, до складу НБК входить:
1. Основна споруда, яка включає арочну конструкцію, проліт якої в напрямі північ-південь складає 257 м, висота 108 м, довжина 162 м, фундаменти, західну і східну торцеві стіни, необхідні забезпечуючі та допоміжні системи;
2. Технологічний корпус, який включає ділянки дезактивації, фрагментації і упакування, саншлюзи, майстерні та інші технологічні приміщення;
3. Допоміжні споруди.

10 серпня 2007 року укладений контракт на будівництво нового безпечного конфайнмента між ДСП «Чорнобильська АЕС» і міжнародним консорціумом NOVARKA.

До складу консорціуму увійшли дві французькі компанії «VINCI Construction Grands Projets» і «Bouygues Travaux Publics».

Основні функції нового безпечного конфайнмента (далі: НБК):
1. Обмеження радіаційного впливу на населення, персонал і навколишнє середовище.
2. Обмеження розповсюдження іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин, які знаходяться усередині об'єкта «Укриття».
3. Створення умов для демонтажу нестабільних конструкцій, вилучення радіоактивних матеріалів, видалення накопиченої води, забезпечення виконання заходів щодо контролю і технічного обслуговування об'єкта «Укриття» та його промислового майданчика.
4. Контроль всіх параметрів стану об'єкта «Укриття» і управління технологічними процесами.
5. Недопущення несанкціонованого доступу до радіоактивних матеріалів та забезпечення функціонування системи гарантій МАГАТЕ.

Історія монтажу НБК була розпочата 13 лютого 2012 року, коли перші партії основних металоконструкцій були поставлені на майданчик ЧАЕС.

© Відео з офіційного YouTube каналу Європейського банку реконструкції та розвитку. Дивіться відео на каналі тут.

Проект будівництва НБК виконується у три етапи:
1. Підготовчі роботи, які забезпечують безпечне і ефективне будівництво безпосередньо НБК.
2. Проектування, виготовлення, будівництво і введення в експлуатацію НБК. Проведення всього комплексу необхідних випробувань і введення його в експлуатацію.
3. Виконання раннього демонтажу конструкцій об'єкта «Укриття».

29 листопада 2016 року Арки НБК була офіційно встановлена у проектне положення.

Для будівництва НБК свої зусилля разом з Україною об'єднали 45 країн-донорів, які зібрали більше 1,5 мільярда євро. До роботи над проектом було залучено 10 тисяч працівників із 40 країн світу. 5 тисяч із них — українці.

Насування арки позитивно вплинуло на радіаційну обстановку. За результатами вимірювань рівнів гамма-випромінювання у колишній зоні будівництва арки, рівні радіації знизилися у середньому в 10 разів. Також арка закрила об’єкт «Укриття» від опадів. Для порівняння — кількість відкачаних з «Укриття» радіоактивно забруднених вод за перше півріччя 2017 року зменшилася у порівнянні з аналогічними періодами минулих років у середньому більш, ніж у 4 рази. Крім цього знизився викид радіоактивних аерозолів через щілини у об'єкті «Укриття». Арка унеможливила прямий вплив на «Укриття» сонячних променів та вітру, які створювали повітряні потоки всередині об’єкта і виносили за його межі радіоактивні аерозолі. Сумарний об'єм викидів зменшився в середньому у 5 разів.

8 листопада 2017 року Чорнобильська АЕС прийняла в експлуатацію «огороджувальний контур» НБК.

Проект передбачав укріплення існуючих стін 4-го енергоблоку та будівництво двох нових по обидва боки від нього. Роботи були необхідні для того, щоб послаблені вибухом конструкції ЧАЕС витримали насування арки та забезпечували подальшу експлуатацію НБК. Створення огороджувального контуру для успішної реалізації проекту не менш важливе, ніж будівництво самої арки. Арка, огороджувальний контур та мембрана між ними утворюють той самий новий безпечний конфайнмент.

На будівництві НБК продовжує працювати близько 2000 осіб, більше 1500 з них — українські громадяни.

10 липня 2019 року NOVARKA урочисто передала НБК Чорнобильській АЕС.

У заході взяли участь найвище керівництво України, представники країн-вкладників Чорнобильського Фонду «Укриття», представники ЄБРР, керівництво та представники ДІЯРУ, Державного агентства з управління зоною відчуження, керівництво та представники ЧАЕС та «Новарка».

Читайте більше: Заходи, присвячені здачі-прийманню нового безпечного конфайнменту

24 квітня 2020 року новий безпечний конфайнмент переведено у режим пробної експлуатації.

Під час пробної експлуатації практично все обладнання і системи НБК працювали у проектному режимі протягом 72 годин. Завдання пробної експлуатації — переконатися, що усе обладнання та устаткування виконують свої функції. Крім цього, робота у такому режимі дозволила перевірити рівень кваліфікації, отриманий персоналом ДСП ЧАЕС під час навчання. Тема випробувань протягом пробної експлуатації — умовне проведення демонтажу нестабільних конструкцій об'єкта «Укриття».

Читайте більше: Будівництво НБК офіційно завершено

24 липня 2020 року отримано окремий дозвіл на дослідно-промислову експлуатацію ПК-1 НБК.

Пусковий комплекс №1 НБК (ПК-1 НБК) включає у себе проєктування і будівництво постійних фундаментів НБК, основної конструкції Арки разом з оболонкою і системою основних кранів, загального внутрішнього компонування НБК, твердого ізоляційного покриття ділянок усередині НБК, майданчиків, а також проєктування, виготовлення, будівництво (монтаж) і введення в експлуатацію технологічних систем життєзабезпечення і контролю стану НБК та зовнішніх інженерних комунікацій для підключення систем життєзабезпечення НБК до систем ЧАЕС.

20 серпня 2021 ДСП «Чорнобильська АЕС» отримала ліцензію на провадження діяльності з переробки, зберігання радіоактивних відходів, що існують та утворюються під час перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему (експлуатацію комплексу конфайнмента та об’єкта «Укриття»).

Даній події передував великий обсяг роботи, виконаної фахівцями ЧАЕС, в тому числі з усунення зауважень, виявлених в результаті дослідно-промислової експлуатації ПК-1 НБК і виконання рекомендацій, передбачених у Акті інспекційного обстеження та інших. Крім того, вручення ліцензії стало можливим після проведення державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки комплекту документів, основним з яких був «Звіт з аналізу безпеки експлуатації комплексу НБК-ОУ», інспекційного обстеження для перевірки повноти та достовірності відомостей, що містяться у наданих документах, та спроможності ДСП «Чорнобильська АЕС» виконувати заявлений вид діяльності, отримання ліцензії на переробку та зберігання радіоактивних відходів у рамках експлуатації комплексу конфайнмента та об’єкта «Укриття» Чорнобильської АЕС.

Об'єкт «Укриття» було побудовано за 206 діб. Швидкі темпи його спорудження призвели до появи конструктивних недоліків, зокрема:
1. Тримальні конструкції опорного контуру (вцілілі конструкції енергоблоку № 4) та вузли їх з’єднання значно пошкоджені, перевантажені вагою завалених на них будівельних конструкцій, а також матеріалів, що використовувались під час ліквідації аварії;
2. Оголена арматура залізобетонних конструкцій та металеві конструкції зазнають корозії;
3. Споруджені після аварії конструкції вільно спираються на тримальні конструкції без фізичного з’єднання і утримуються без зварювальних чи болтових з’єднань.

Основний матеріал: Аварія та її ліквідація

1992 року оголошено міжнародний конкурс проектів та технічних рішень з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, що стало першим кроком до міжнародного співробітництва.

Недоліки «Укриття» були описані 1995 року у звіті компанії «Alliance», що містив наступні висновки:
1. Чинне «Укриття» нестабільне та не сейсмостійке. Необхідно вжити термінових заходів для його стабілізації і зволікання неприпустиме.
2. У зв’язку з високим рівнем радіації та реальним станом чинних конструкцій довгострокова стабілізація «Укриття» вважається неможливою. Стан «Укриття» не дає можливості вилучення радіоактивних матеріалів.
3. Необхідне будівництво нової захисної оболонки, яка дозволить здійснити демонтаж четвертого енергоблоку.
4. Необхідно побудувати об'єкт для зберігання та поводження з радіоактивними відходами.
5. Україна не може самостійно забезпечити фінансування такого проекту.

У червні 1997 року на засіданні Великої сімки було прийнято «План здійснення заходів на об’єкті «Укриття» (далі: SIP, від англійської «Shelter Implementation Plan»), розроблений при взаємодії Комісії Європейського Співтовариства, України, США та групи міжнародних експертів. Цей план визначив основну концепцію, в тому числі — ряд кроків, спрямованих на приведення об’єкта «Укриття» до екологічно безпечного стану.

Цілі «Плану здійснення заходів на об'єкті «Укриття»:
1. Зменшення ймовірності обрушення «Укриття»;
2. Зменшення наслідків у випадку обрушення;
3. Підвищення ядерної безпеки;
4. Підвищення безпеки персоналу та навколишнього середовища;
5. Розробка довготривалої стратегії та вивчення шляхів перетворення об'єкта «Укриття» у екологічно безпечну систему.

20 листопада 1997 року в Нью-Йорку відбулась конференція країн-донорів, які взяли зобов’язання щодо виділення коштів на реалізацію даного плану до спеціально створеного Чорнобильського Фонду «Укриття». Управління Фондом було доручено Європейському Банку Реконструкції та Розвитку.

Перетворення «Укриття» у екологічно безпечну систему відбувається у 3 етапи:
1. Стабілізація. Стабілізація стану чинного об'єкта та підвищення його експлуатаційної надійності.
2. Підготовка до перетворення. Створення додаткових захисних бар'єрів, зокрема нового безпечного конфайнмента. Це забезпечить необхідні умови на наступних етапах перетворення, а також захистить персонал, населення та навколишнє середовище. Крім того, на цьому етапі передбачаються підготовчі роботи, направлені на розробку технології вилучення паливовмісних мас з об'єкта «Укриття» та створення інфраструктури поводження з радіоактивними відходами.
3. Перетворення. Вилучення з об'єкта «Укриття» паливовмісних мас та радіоактивних відходів, їх захоронення. Зняття з експлуатації об'єкта «Укриття».

Протягом 2004-2008 років було реалізовано стабілізаційний етап SIP.

За 4 роки було виконано невідкладні стабілізаційні заходи, які дозволили укріпити основні найбільш вразливі елементи «Укриття». На цьому етапі було посилено західну стіну об'єкта, стабілізовано аварійні плити перекриття, укріплено північну зону «Укриття», покрівлю південної зони та конструкції західної і східної опор балки «Мамонт», проведено ремонт легкої покрівлі «Укриття» та вентиляційної труби 3 і 4 енергоблоків.

Дані роботи дозволили продовжити термін експлуатації «Укриття» ще на 15 років.

Етап підготовки до перетворення передбачав побудову нового безпечного конфайнмента (далі: НБК) — захисної споруди, що містить комплекс технологічного обладнання для вилучення зі зруйнованого четвертого енергоблока паливовмісних матеріалів, поводження з радіоактивними відходами та забезпечення безпеки персоналу, населення і довкілля.

У 2005 році розпочалася підготовчі роботи для будівництва НБК. У 2010 році було підготовлено майданчик під будівництво конфайнмента.

Основний матеріал: Проект «Будівництво нового безпечного конфайнмента»

29 листопада 2016 року АркаНБК була офіційно встановлена у проектне положення.

2016 року Чорнобильська АЕС отримала дозвіл на експлуатацію інтегрованої автоматизованої системи контролю об'єкта «Укриття» (ІАСК).

Система призначена для виконання автоматизованого контролю стану об’єкта «Укриття» та підвищення стану ядерної, радіаційної та загальнотехнічної безпеки цього об’єкта, включаючи підвищення аварійної готовності. ІАСК складається з системи контролю ядерної безпеки, системи радіаційного контролю, системи контролю стану будівельних конструкцій та системи сейсмічного контролю.

На третьому етапі перетворення планується вилучення паливовмісних мас з об'єкта «Укриття», переведення їх у контрольований стан шляхом зберігання всередині захисних бар'єрів чи захоронення у геологічних сховищах радіоактивних відходів. Ціль етапу — переведення об'єкту в екологічно безпечний стан.

Наявний рівень знань недостатній для визначення часових рамок виконання 3-го етапу. Пріоритетами на найближче майбутнє є здача в експлуатацію НБК та перехід до демонтажу нестабільних конструкцій об'єкта «Укриття» до 2023 року — кінцевого терміну служби стабілізаційних конструкцій «Укриття».

Мета Стабілізації будівельних конструкцій об’єкта «Укриття» полягає в зниженні вірогідності обвалення будівельних конструкцій на період до 15 років.
Проект Стабілізації реалізовувався в чотири етапи:
1-й етап – визначення переліку стабілізаційних заходів
2-й етап – концептуальні рішення зі стабілізації
3-й етап – робоче проектування
4-й етап – будівництво, введення в експлуатацію

У рамках SIP виконана розробка і узгодження регулюючими органами "Тимчасового плану аварійної готовності ОУ" (генеральний підрядник - НУТЕКО). Розроблена і погоджена регулюючими органами програма радіаційного захисту (підрядник - Славутицька лабораторія міжнародних досліджень і технологій).

Фаза 1 (1998 – 2000 рр.) – це фаза збору інформації, проведення досліджень, підготовки концептуальних проектів, прийняття на їх основі програмних рішень. Виконання цих завдань було необхідним для розгортання робіт з проектування та будівництва у Фазі 2.

Основні досягнення Фази 1.

• Створення Групи управління проектом

Призначення західних та українських спеціалістів, створення та обладнання офісу.

• Розробка програми ядерної гарантії, страхування проекту, звільнення від оподаткування.

• Розробка засобів проектного планування, контролю, звітності. Головні засоби контролю – інтегрований базовий графік, план закупівель. Інформацію про план закупівель для SIP можна отримати на офіційному сайті ЄБРР за адресою http://www.ebrd.com/

• Оцінка пропозицій, укладання контрактів та управління пакетами першочергових проектів. Першочергові проекти (ПП) охоплюють планування, розробку та проектні роботи у відповідності до головних завдань SIP. Метою ПП було забезпечення своєчасного просування до реалізації SIP. Першочергові проекти були об'єднані в 4 групи ( А, В, С, D) за подібністю технічних завдань і включали 17 із 22 завдань SIP. Таке групування забезпечило керовану кількість пакетів для проведення торгів, укладання контрактів та подальшого управління ними.

Обсяги Пакетів першочергових проектів:

ПП А – цивільне будівництво (геотехнічні дослідження, проектування системи моніторингу будівельних конструкцій, інфраструктури для стабілізаційних заходів, визначення обсягу робіт зі стабілізації, рішення по стратегії нового безпечного конфайнменту).
ПП В – експлуатація та моніторинг (промислова та пожежна безпека, інтегрована система контролю та база даних, сейсмічний моніторинг, програма радіологічного захисту).
ПП С – аварійні системи (розробка аварійних планів, аварійних систем, пов'язаних з безпекою, контроль пилу, води).
ПП D – стратегія вилучення ПВМ (характеризація паливовмісних матеріалів, рішення по прототипу вилучення ПВМ, стратегія вилучення та поводження з РАВ).

В роботах по виконанню завдань першочергових проектів було задіяно біля 30 компаній з різних країн, серед яких Morrison Knudsen Ltd (США), BNFL Engineering Ltd (Великобританія), NUKEM (Німеччина), SGN (Франція), JGC Corporation (Японія), РНЦ "Курчатовський інститут" (Росія), а також українські науково-дослідні інститути - НДІ будівельних конструкцій, Київський науково-дослідний проектний інститут "Енергопроект", міжгалузевий науково-технічний центр "Укриття" НАНУ та багато інших.
З усіх перерахованих завдань були розроблені та затверджені звітні документи, на їх основі були прийняті ключові програмні рішення.

• виконання двох невідкладних стабілізаційних заходів

Ремонт підмурку та кріплень вентиляційної труби 3 та 4 блоків ЧАЕС – 1998 р.
Загальна вартість проекту склала US $ 2 249 966. Фінансування проекту здійснювалося за рахунок трьохстороннього внеску: внесок США та Канади склав S $ 1 800 000, України – US $ 449 966. Виконавцем робіт виступив КСМП «Укренергобуд».
Цей ремонт став першим міжнародним проектом, що забезпечив безпосереднє поліпшення фізичних характеристик і підвищення безпеки об'єкта «Укриття». Вибух 4-го блоку ЧАЕС в 1986 році серйозно пошкодив систему кріплень вентиляційної труби та її підмурку. Інспекції та аналіз, проведені у 1996 році, дозволили зробити висновок про те, що конструкція знаходиться в аварійному стані і вірогідність її обвалення досить висока. Унаслідок обвалення труби не виключалася можливість подальшого отримання смертельних доз опромінювання декількома тисячами чоловік, що працюють на ЧАЕС і прилеглих територіях.
Україна забезпечила персонал для виконання робіт, радіаційний захист, проведення дозиметричного контролю робочих на будівельному майданчику, надала необхідну інформацію. Керівництво роботами здійснювалося персоналом об'єкта "Укриття", на який була покладена вся відповідальність і повноваження з виконання робіт. Експертами США і Канади надавалася технічна допомога та консультації, здійснювався загальний нагляд за виконанням проекту, оцінювався хід виконання робіт, відповідність реалізації проекту поставленій меті. Разом з українською стороною контролювалося забезпечення якості та безпеки.
Ремонт дозволив відновити трубу до її повної проектної міцності. При цьому були усунені значні небезпеки, які труба представляла для працюючого 3-го блоку, об'єкта «Укриття» і всіх працюючих в зоні відчуження ЧАЕС.
Середнє значення дози зовнішнього опромінення персоналу, що був зайнятий у виконанні робіт, склало менше, ніж 1 сЗв. Перевищення контрольного рівня індивідуальних доз опромінення – 4 сЗв – не зафіксовано.

Підсилення опор балок Б1 та Б2 – 1999 р.
Загальна вартість проекту склала US $ 2 844 079. Виконавець робіт - КСМП «Укренергобуд». Фінансування проекту здійснювалось за рахунок коштів Чорнобильського Фонду "Укриття".
Балки Б1 і Б2 є одними з базових елементів покриття над центральним залом і деаераторною етажеркою об'єкта «Укриття». Опорами для балок послужили вентиляційні шахти і стіна за вісю 50, що отримали у результаті аварії значні пошкодження. У свою чергу, на блоки балок Б2 спирається трубний накат над центральним залом, на балки Б1 – щити покриття. Балки розраховані на вертикальне навантаження від власної ваги, ваги радіаційно-захисного бетонного шару і снігове навантаження.
Монтаж балок здійснювався в екстремальних умовах підвищеної радіаційної небезпеки за відсутності достовірних даних про ступінь руйнування конструкцій, на які вони спираються. В результаті подальших обстежень, розрахунків і експертних оцінок, роботи з посилення опор балок Б1 і Б2 були включені в число першочергових стабілізаційних заходів, що потребують негайного виконання, оскільки їх відмова могла призвести до обвалення значної частини покриття загальною площею близько 3,5 тис. м².
Особливістю даного проекту стало проведення робіт усередині об'єкту «Укриття» на високих відмітках в екстремальних умовах, пов'язаних з великими перепадами температур та високими радіаційними полями. Всі операції з установки біологічного захисту, навісного устаткування, виготовлення опалубки для бетонування і проведення зварювальних робіт заздалегідь відпрацьовувалися на спеціально створеному макеті-тренажері у м.Чорнобилі. Середнє значення зовнішнього опромінювання персоналу, зайнятого на роботах по дозиметричних нарядах, склало 1,31 сЗв. Перевищення контрольного рівня індивідуальних доз опромінювання – 2 сЗв – не зафіксовано.

В рамках першої фази проекту було виконано ряд робіт, що сприяли підвищенню безпеки об'єкта "Укриття" та покращенню інфраструктури:
- було змонтовано прототип системи нейтронного моніторингу «Пілот»;
- виконано роботи по герметизації покрівлі "Укриття". 5 етапів цього завдання знизили потрапляння води всередину ОУ через нещільності покрівлі;
- прокладено автодороги для перевезення радіоактивних відходів (РАВ) та будівельних конструкцій;
- розпочато дослідну експлуатацію бази даних паливовмісних матеріалів об’єкта «Укриття»;
- виконано зняття та захоронення верхнього шару ґрунту, огорожа, електропостачання, будівництво блоку холодних складів на майданчику малої будівельної бази, призначеної для виконання стабілізаційних заходів;
- реконструйовано внутрішні мережі електроживлення блоку 4, виконано вогнезахисне покриття кабельних ліній;
- розпочато підготовку майданчика для будівництва санпропускника на 1430 місць та інші роботи.

Таким чином, за період реалізації 1 фази було досягнуто значного прогресу за всіма основними напрямками, що визначались стратегією плану SIP та графіком виконання робіт.

Проблема кількості і стану ядерного палива в зруйнованому 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС є однією з ключових при визначенні стану ядерної, радіаційної та екологічної безпеки "Укриття". На сьогодні можна вважати встановленим, що усередині блоку залишилося понад 95% палива від початкового завантаження.
За оцінками учених, загальна кількість ядернонебезпечних матеріалів, що діляться, складає близько 200 тонн. Проте дослідникам не вдалося отримати достовірної інформації відносно багатьох місць в об'єкті "Укриття", де може знаходитися помітна кількість палива.

Сторінка 1 із 2