Генплан і компонування

    Майданчик Чорнобильської АЕС складається з двох основних функціональних комплексів: проммайданчика АЕС з відкритим розподільчим обладнанням (ВРО) і ставком-охолоджувачем та будівельної бази. Проммайданчик АЕС і будівельна база розташовуються в межах санітарно-захисної зони, що має радіус 3 км навколо осі вентиляційної труби. Генплан станції забезпечує раціональне розміщення всіх будівель і споруд з урахуванням організації всередині майданчика технологічного транспорту: автомобільного, залізничного, а також наземних і підземних комунікацій.

    Проєктне Завдання на будівництво 1-ої черги Чорнобильської АЕС було розроблено Уральським відділенням інституту "Теплоенергопроєкт" Міненерго СРСР і затверджено розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 14 грудня 1970 року.

    Подальші стадії проєктування Наказом Міненерго СРСР були доручені інституту "Гідропроєкт". Науковим керівником проєкту було призначено Інститут атомної енергії ім. Курчатова (ІАЕ), а головним конструктором - Науково-дослідний і конструкторський інститут енерготехніки (НДІКІЕТ) Міністерства середнього машинобудування СРСР.

    Розробку проєкту реакторного відділення та інших радіаційно небезпечних допоміжних споруд здійснював Всесоюзний науково-дослідний і проєктний інститут енергетичних технологій (ВНДІПІЕТ) Мінсередмашу СРСР.

    28 травня 1969 р. прийнята постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про затвердження кошторисно-фінансового розрахунку на будівництво першочергових об'єктів Чорнобильської державної районної електростанції (ДРЕС).

    Розробку проєктного завдання на будівництво Чорнобильської АЕС потужністю 2000 МВт було доручено Уральському відділенню інститута "Теплоелектропроект". Проєктне завдання, затверджене Міненерго СРСР 29.09.67г., було розроблено у трьох варіантах: - із застосуванням реактора РВПК (реактор великої потужності канальний)-1000; - із застосуванням газографітового реактора РК-1000; - із застосуванням реактора ВВЕР-1000. Згідно проєктного завдання, техніко-економічні показники першого варіанту були найнижчими, але стан розробок та можливість поставок устаткування - найбільш сприятливими.

    Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 29.09.1966 р., у 1966-1977 рр. було затверджено план введення в дію енергетичних потужностей у обсязі 11,9 млн кВт, зокрема, на АЕС з реакторами РВПК-1000 - у обсязі 8 млн кВт. Головною атомною станцією була затверджена Ленінградська АЕС.

    У південній частині Об'єднаної енергетичної системи країни планувалося будівництво атомної станції, яка була повинна забезпечити електроенергією Центральний енергетичний район. Цей район включав 27 областей Української РСР та Ростовської області з населенням 53 млн осіб. Передбачалося, що заплановане будівництво АЕС дозволить збільшити споживання електроенергії у вказаних районах майже в 3,5 рази.

    Найближчі події

    30 грудня 2001 року ДСП ЧАЕС отримало ліцензію на експлуатацію об'єкта «Укриття» та перетворення його на екологічно безпечну систему
    10 січня 1979 року енергоблок № 2 введено в експлуатацію

    Розсилка новин

    СТОП КОРУПЦІЇ!
    UNITED24