Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році руїни 4-го енергоблоку були закриті від навколишнього світу об'єктом «Укриття».

Об'єкт «Укриття» не відповідає правилам і нормам проектування, будівництва, введення в експлуатацію і експлуатації не тільки ядерних установок чи об'єктів для поводження з радіоактивними відходами, а й звичайних промислових споруд. Його будівельні конструкції не відповідають вимогам нормативно-технічних документів з безпеки в частині структурної цілісності та надійності і мають невизначений строк експлуатації.

Результати досліджень показали, що істотне зменшення небезпеки «Укриття» можливо лише у результаті будівництва над об'єктом нової захисної споруди — нового безпечного конфайнменту.

Основний матеріал: Проект перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему

«Конфайнмент — захисна споруда, що включає в себе комплекс технологічного обладнання для вилучення із зруйнованого четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС матеріалів, які містять ядерне паливо, поводження з радіоактивними відходами та інші системи, призначена для здійснення діяльності з перетворення цього енергоблока на екологічно безпечну систему та забезпечення безпеки персоналу, населення і довкілля», — закон України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему».

Згідно з концептуальним проектом, до складу НБК входить:
1. Основна споруда, яка включає арочну конструкцію, проліт якої в напрямі північ-південь складає 257 м, висота 108 м, довжина 162 м, фундаменти, західну і східну торцеві стіни, необхідні забезпечуючі та допоміжні системи;
2. Технологічний корпус, який включає ділянки дезактивації, фрагментації і упакування, саншлюзи, майстерні та інші технологічні приміщення;
3. Допоміжні споруди.

10 серпня 2007 року укладений контракт на будівництво нового безпечного конфайнмента між ДСП «Чорнобильська АЕС» і міжнародним консорціумом NOVARKA.

До складу консорціуму увійшли дві французькі компанії «VINCI Construction Grands Projets» і «Bouygues Travaux Publics».

Основні функції нового безпечного конфайнмента (далі: НБК):
1. Обмеження радіаційного впливу на населення, персонал і навколишнє середовище.
2. Обмеження розповсюдження іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин, які знаходяться усередині об'єкта «Укриття».
3. Створення умов для демонтажу нестабільних конструкцій, вилучення радіоактивних матеріалів, видалення накопиченої води, забезпечення виконання заходів щодо контролю і технічного обслуговування об'єкта «Укриття» та його промислового майданчика.
4. Контроль всіх параметрів стану об'єкта «Укриття» і управління технологічними процесами.
5. Недопущення несанкціонованого доступу до радіоактивних матеріалів та забезпечення функціонування системи гарантій МАГАТЕ.

Історія монтажу НБК була розпочата 13 лютого 2012 року, коли перші партії основних металоконструкцій були поставлені на майданчик ЧАЕС.


© Відео з офіційного YouTube каналу Європейського банку реконструкції та розвитку. Дивіться відео на каналі тут.

Проект будівництва НБК виконується у три етапи:
1. Підготовчі роботи, які забезпечують безпечне і ефективне будівництво безпосередньо НБК.
2. Проектування, виготовлення, будівництво і введення в експлуатацію НБК. Проведення всього комплексу необхідних випробувань і введення його в експлуатацію.
3. Виконання раннього демонтажу конструкцій об'єкта «Укриття».

29 листопада 2016 року Арки НБК була офіційно встановлена у проектне положення.

Для будівництва НБК свої зусилля разом з Україною об'єднали 45 країн-донорів, які зібрали більше 1,5 мільярда євро. До роботи над проектом було залучено 10 тисяч працівників із 40 країн світу. 5 тисяч із них — українці.

Насування арки позитивно вплинуло на радіаційну обстановку. За результатами вимірювань рівнів гамма-випромінювання у колишній зоні будівництва арки, рівні радіації знизилися у середньому в 10 разів. Також арка закрила об’єкт «Укриття» від опадів. Для порівняння — кількість відкачаних з «Укриття» радіоактивно забруднених вод за перше півріччя 2017 року зменшилася у порівнянні з аналогічними періодами минулих років у середньому більш, ніж у 4 рази. Крім цього знизився викид радіоактивних аерозолів через щілини у об'єкті «Укриття». Арка унеможливила прямий вплив на «Укриття» сонячних променів та вітру, які створювали повітряні потоки всередині об’єкта і виносили за його межі радіоактивні аерозолі. Сумарний об'єм викидів зменшився в середньому у 5 разів.

8 листопада 2017 року Чорнобильська АЕС прийняла в експлуатацію «огороджувальний контур» НБК.

Проект передбачав укріплення існуючих стін 4-го енергоблоку та будівництво двох нових по обидва боки від нього. Роботи були необхідні для того, щоб послаблені вибухом конструкції ЧАЕС витримали насування арки та забезпечували подальшу експлуатацію НБК. Створення огороджувального контуру для успішної реалізації проекту не менш важливе, ніж будівництво самої арки. Арка, огороджувальний контур та мембрана між ними утворюють той самий новий безпечний конфайнмент.

На будівництві НБК продовжує працювати близько 2000 осіб, більше 1500 з них — українські громадяни.


© Відео з офіційного YouTube каналу Європейського банку реконструкції та розвитку. Дивіться відео на каналі тут.

10 липня 2019 року NOVARKA урочисто передала НБК Чорнобильській АЕС.

У заході взяли участь найвище керівництво України, представники країн-вкладників Чорнобильського Фонду «Укриття», представники ЄБРР, керівництво та представники ДІЯРУ, Державного агентства з управління зоною відчуження, керівництво та представники ЧАЕС та «Новарка».

Читайте більше: Заходи, присвячені здачі-прийманню нового безпечного конфайнменту

24 квітня 2020 року новий безпечний конфайнмент переведено у режим пробної експлуатації.

Під час пробної експлуатації практично все обладнання і системи НБК працювали у проектному режимі протягом 72 годин. Завдання пробної експлуатації — переконатися, що усе обладнання та устаткування виконують свої функції. Крім цього, робота у такому режимі дозволила перевірити рівень кваліфікації, отриманий персоналом ДСП ЧАЕС під час навчання. Тема випробувань протягом пробної експлуатації — умовне проведення демонтажу нестабільних конструкцій об'єкта «Укриття». 

Читайте більше: Будівництво НБК офіційно завершено

24 липня 2020 року отримано окремий дозвіл на дослідно-промислову експлуатацію ПК-1 НБК.

Пусковий комплекс №1 НБК (ПК-1 НБК) включає у себе проєктування і будівництво постійних фундаментів НБК, основної конструкції Арки разом з оболонкою і системою основних кранів, загального внутрішнього компонування НБК, твердого ізоляційного покриття ділянок усередині НБК, майданчиків, а також проєктування, виготовлення, будівництво (монтаж) і введення в експлуатацію технологічних систем життєзабезпечення і контролю стану НБК та зовнішніх інженерних комунікацій для підключення систем життєзабезпечення НБК до систем ЧАЕС.

Програмні рішення – це ключові етапи, що будуються на інтегрованих даних, накопичених за попередні роки реалізації проекту. Програмні рішення приймаються для визначення шляхів комплексного здійснення SIP і є вказівкою для переходу до наступного етапу розв'язання задачі проектування та будівництва.
Рішення приймаються Замовником та погоджуються Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) від імені Асамблеї донорів за технічної експертизи, виконаної Міжнародною Консультативною Групою (МКГ) і Незалежною групою експертів України.


Програмне рішення П1. Стратегія стабілізації та екранування.
Програмне рішення П2. Рішення щодо стратегії стабілізації покрівлі, опор та конструкцій.

Рішення П1 і П2 в комплексі визначають необхідний та достатній обсяг заходів зі стабілізації об'єкта «Укриття» на термін 10–15 років. Рішення П1 визначає зміст стабілізації поточного стану ОУ (короткострокові та довгострокові заходи та демонтаж нестабільних будівельних конструкцій), враховуючи концепцію нового безпечного конфайнмента. У відповідності з цією концепцією, між джерелами радіологічного забруднення всередині ОУ та навколишнім середовищем буде створено контрольований бар'єр, що забезпечить, у тому числі, реалізацію стратегії вилучення паливовмісних матеріалів (ПВМ) та поводження з радіоактивними відходами.
Рішення П2 підтверджує необхідність та уточнює обсяги стабілізаційних заходів відносно покрівлі та інших рішень, прийнятих в П1. Ці рішення є вказівкою до переходу на етап проектування та будівництва з метою фактичного зменшення ризику обвалення ОУ до, під час та після будівництва нового безпечного конфайнмента.
Згідно з цими рішеннями передбачається виконання 8 стабілізаційних заходів, у тому числі - стабілізація каркасу деаераторної етажерки, опори балки "Мамонт", західної стіни "Укриття".

Програмне рішення П3. Звіт про стан будівельних конструкцій та система контролю стану будівельних конструкцій.
Поточний стан "Укриття" пов'язаний з певним ризиком обвалення частини будівельних конструкцій та викидом радіоактивного пилу, що матиме негативний вплив на персонал та навколишнє середовище. Рішення П3 є відправним пунктом в реалізації Задачі 6 SIP щодо створення первинної системи контролю стану будівельних конструкцій (СК СБК) в масштабі реального часу та обґрунтовує необхідність проведення такого контролю.
СК СБК при взаємодії з іншими системами контролю, створення яких передбачено SIP, забезпечить проведення комплексного контролю цілісності та стану будівельних конструкцій ОУ на всіх етапах стабілізаційних заходів, заходів з демонтажу та будівництва нового конфайнмента.
Рішення про створення СК СБК, що приймається експлуатуючою організацією, базується на дослідженнях об'єкта “Укриття”, на результатах робіт, виконаних в період реалізації SIP, на результатах експлуатації існуючих на ОУ систем контролю. Дане рішення є важливою ланкою при переході до етапу перетворення "Укриття" на екологічно безпечну систему.
СК СБК буде проводити автоматизований збір та перетворення інформації від датчиків контролю на параметри фізичних величин, а також виконувати їх порівняння з контрольними та критичними рівнями. Датчики контролю фіксуватимуть вібрації, лінійні деформації та зміщення, кути нахилів та інші показники стану будівельних конструкцій. Також СК СБК здійснюватиме контроль параметрів навколишнього середовища: температури, швидкості та напрям вітру та ін.
Система буде працювати в автономному режимі, а інформаційними каналами буде пов'язана з Інтегрованою системою контролю (ІАСК). Користуючись інформаційною підтримкою ІАСК та СК СБК, персонал ОУ буде приймати рішення щодо тих чи інших ситуацій.

Програмне рішення П4. Рішення щодо системи сейсмічного моніторингу.
Рішення П4 підтверджує необхідність створення системи сейсмічного моніторингу в районі майданчика ЧАЕС. Така система необхідна для збору даних про сейсмічні характеристики місцевості, на якій знаходиться ЧАЕС, забезпечення більш точної оцінки методів демонтажу та наслідків сейсмічної події, своєчасного повідомлення оперативного персоналу ЧАЕС про сейсмічні події з метою виконання аналізу, моніторингу, перевірки та інших оперативних заходів.
П'ять станцій сейсмічного моніторингу повинні розміщуватися в локальній зоні ЧАЕС (0-40 км), одна з яких має знаходитись безпосередньо (менше 1 км) біля "Укриття" для отримання даних про взаємодію ґрунтової основи та фундаменту об'єкта "Укриття". П'ять станцій – це мінімальна бажана кількість, необхідна для забезпечення розрахунків унікальних рішень відносно розміщення, глибині, часу надходження сигналу. Дані сейсмічних станцій передаватимуться по телеметричному каналу до системи зведених даних моніторингу.

Програмне рішення П5. Критичність і ядерна безпека.
В рішенні буде визначено усі наступні заходи, пов'язані з необхідністю здійснення контролю над критичністю. Ці заходи вплинуть на визначення процесів щодо обмеження стану критичності, що протікає пасивно або активно, а також на передконцептуальне проектування етапів або систем, що використовуються для контролю над критичністю, коли це потрібно. На прийняття даного рішення впливатиме фактор затрат для його здійснення, а також поставлені цілі щодо підвищення ядерної, промислової безпеки, безпеки персоналу та безпеки довкілля.

Програмне рішення П6. Поводження з водою об'єкта «Укриття».
За визначенням SIP рішення П6 повинно вирішити питання поводження з водою, що знаходиться всередині об'єкта: джерела надходження води, їх місцезнаходження та характеристики, наявні можливості приміщень з обладнанням ЧАЕС щодо обробки та зберігання води.
Вода, що міститься в ОУ, сприяє зниженню міцності конструкцій, а значить, збільшує ризик обвалення. Механізм цього руйнування проявляється в зниженні міцності бетону, пошкодженого в результаті аварії, в корозії арматурної сталі та металоконструкцій. Щоб зменшити подібний ризик, система поводження з водою повинна збирати воду до того, як вона потрапить всередину ОУ. Попередні спроби герметизації об'єкта "Укриття" були пов'язані з великими дозовими навантаженнями та не усунули повністю можливість потрапляння опадів всередину ОУ. Існує безліч шляхів потрапляння води в об'єкт, а високі дозові навантаження на покрівлі серйозно обмежують час пошуку та герметизації всіх знайдених нещільностей.
Забруднені водні потоки, що розглядаються в SIP, можна розділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносяться води, що знаходяться всередині "Укриття". Ці води мають різні рівні радіоактивності, в деяких приміщеннях вони високо радіоактивні і містять органічні речовини, що використовуються при пилопригнітанні. Зовнішні води стікають із зовнішніх поверхонь "Укриття" та потрапляють в локальну зону.
На період до початку будівництва нового конфайнмента рішення буде полягати у видаленні води з приміщень ОУ, створення вузла попередньої обробки для зниження радіоактивності до норм, що вимагаються ЧАЕС (обґрунтовано з точки зору принципу ALARA). Подальша обробка буде здійснюватись на обладнанні, що є на ЧАЕС. Крім цього буде розглянуто можливість місцевого покращення температурних умов та рівня вологості всередині "Укриття", щоб знизити рівень конденсації в приміщеннях та на ділянках, де присутність води веде до погіршення стану будівельних конструкцій та до збільшення ризиків промислової безпеки. Що стосується повномасштабної герметизації покрівлі "Укриття", то її реалізацію визнано недоцільною, враховуючи значні дозові навантаження та той факт, що новий конфайнмент буде споруджено через 5 років. Відмічено, що потрібно детальніше проаналізувати "витрати-користь" локальної герметизації для зменшення потрапляння води до ОУ.

Програмне рішення П7. Стратегія вилучення паливовмісних матеріалів (ПВМ) та поводження з радіоактивними відходами (РАВ).
Цим рішенням визначаються подальші дії, реалізація яких передбачена за рамками SIP (крім зазначеного в Плані обсягу) і є важливим кроком, що підтверджує сумісність заходів SIP з підготовкою до остаточного перетворення "Укриття" на екологічно безпечну систему. В рамках SIP рішення П7 є попереднім і повинно бути підтверджено остаточним рішенням П8 щодо стратегії вилучення ПВМ та поводженню з РАВ.

В основному стратегія передбачає:
• Вилучення ПВМ протягом терміну служби нового конфайнмента (100 років).
• Тривалість вилучення, оцінена за попередніми даними аналізу, складає 40-50 років.
• Перевага віддається переміщенню радіоактивних відходів, як низько - і середньо активних, так і високоактивних, із "Укриття" безпосередньо до кінцевого сховища (геологічне сховище або інше, створене в рамках загальнонаціональної програми поводження з РАВ). Це виключить витрати на спорудження довгострокового сховища за межами нового конфайнмента тільки для ПВМ.
• Вибіркове вилучення ПВМ після демонтажу нестабільних конструкцій і завершення випробування технології вилучення ПВМ.
• Масове вилучення розпочати після вирішення питань зберігання вилучених ПВМ.
• Виконання завершальних робіт по перетворенню "Укриття" на екологічно безпечну систему після вилучення ПВМ.
• Для поводження з відходами, що утворяться під час реалізації SIP, використовувати існуючу практику.

Програмне рішення П8. Вивчення та розробка стратегії вилучення ПВМ.
Це остаточне рішення відносно визначення оптимального часу та стратегії вилучення ПВМ. Воно визначить остаточну програмну рекомендацію щодо використання методології вилучення та розміщення ПВМ, а також термін проведення заходу. Рішення та рекомендація будуватимуться на результатах характеризації ПВМ, програми з вилучення ПВМ та поводження з РАВ, а також на результатах демонстрації вилучення ПВМ та інших факторах. Виконання цього рішення дасть чітке уявлення про можливість вилучення, поводження та упакування ПВМ всередині "Укриття" у визначений термін.
Дане рішення являє собою формальну домовленість щодо визначення терміну вилучення ПВМ та методики вилучення ПВМ у встановлений термін. Виконання рішення полягатиме у підписанні відповідного документа , в якому також буде представлено завершення програми вилучення ПВМ та поводження з РАВ, а також програми досліджень.

Програмне рішення П9. Рішення щодо прототипу вилучення ПВМ.
Рішенням П9 визначається необхідність розробки та проведення випробувань прототипу технології вилучення ПВМ, демонстрація вилучення ПВМ в реальних умовах "Укриття", її структура, оцінка дозовитрат і вартості реалізації.
Демонстрація вилучення ПВМ і поводження з РАВ на майданчику ОУ повинна підтвердити основні положення рішення П7. Це значно зменшить існуючі невизначеності, пов'язані з оцінками вартості та дозовитратами.
Необхідність демонстрації вилучення ПВМ обумовлена унікальністю проведення таких робіт, відсутністю досвіду їх здійснення та необхідністю підтвердження передпроектних розробок стратегії вилучення ПВМ. Наступним кроком буде проектування комплексу операцій технологічного ланцюга вилучення ПВМ (розробка технології).
Рішення П9 пропонує конкретну зону для проведення демонстраційного експерименту в ОУ (приміщення на нижніх відмітках) і конкретне скупчення ПВМ. Загальна схема проведення випробувань буде складатися із операцій зі створення доступу, механічної фрагментації вибраного скупчення, транспортування до обладнаного місця тимчасового зберігання.

Програмне рішення П10. Стратегія нового безпечного конфайнмента (НБК).
Рішення П10 визначає стратегію створення безпечного конфайнмента як комплексу будівельних конструкцій, систем, ділянок та обладнання. При здійсненні діяльності з перетворення об'єкта «Укриття» безпечний конфайнмент повинен обмежити радіаційний вплив на персонал, населення та навколишнє середовище встановленими межами як за умови нормальної експлуатації ОУ, так і при порушеннях нормальної експлуатації, аварійних ситуаціях та аваріях, включаючи аварії в процесі демонтажу нестабільних конструкцій та при поводженні з ПВМ та РАВ. Безпечний конфайнмент у вигляді багатофункціонального об'єкта з терміном служби 100 и більше років дає можливість здійснити третій етап Стратегії перетворення об’єкта “Укриття” (затверджено рішенням Урядової комісії з питань комплексного розв'язання проблем Чорнобильської АЕС №5 від 18 квітня 1997 р.), а саме – вилучення паливовмісних матеріалів, їх кондиціювання з подальшим безпечним зберіганням.
Проведені дослідження підтвердили необхідність створення нового конфайнмента. Проведені в рамках SIP заходи зі стабілізації будівельних конструкцій дадуть змогу безпечної експлуатації об'єкта лише протягом 15 років. Тому з метою зменшення ймовірності обвалення ряд будівельних конструкцій буде демонтовано після будівництва нового безпечного конфайнмента. Результати досліджень, пов'язаних зі стратегією вилучення ПВМ і РАВ, також підтверджують необхідність створення додаткового бар'єру, який зведе до мінімуму розповсюдження радіоактивних речовин до навколишнього середовища при виконанні майбутніх операцій з вилучення ПВМ та поводження з РАВ.
В рішенні П10 прийнято за варіант НБК конструкцію типу АРКА, за якою і ведуться роботи з проектування та будівництва.

Об'єкт «Укриття» було побудовано за 206 діб. Швидкі темпи його спорудження призвели до появи конструктивних недоліків, зокрема:
1. Тримальні конструкції опорного контуру (вцілілі конструкції енергоблоку № 4) та вузли їх з’єднання значно пошкоджені, перевантажені вагою завалених на них будівельних конструкцій, а також матеріалів, що використовувались під час ліквідації аварії;
2. Оголена арматура залізобетонних конструкцій та металеві конструкції зазнають корозії;
3. Споруджені після аварії конструкції вільно спираються на тримальні конструкції без фізичного з’єднання і утримуються без зварювальних чи болтових з’єднань.

Основний матеріал: Аварія та її ліквідація

1992 року оголошено міжнародний конкурс проектів та технічних рішень з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, що стало першим кроком до міжнародного співробітництва.

Недоліки «Укриття» були описані 1995 року у звіті компанії «Alliance», що містив наступні висновки:
1. Чинне «Укриття» нестабільне та не сейсмостійке. Необхідно вжити термінових заходів для його стабілізації і зволікання неприпустиме.
2. У зв’язку з високим рівнем радіації та реальним станом чинних конструкцій довгострокова стабілізація «Укриття» вважається неможливою. Стан «Укриття» не дає можливості вилучення радіоактивних матеріалів.
3. Необхідне будівництво нової захисної оболонки, яка дозволить здійснити демонтаж четвертого енергоблоку.
4. Необхідно побудувати об'єкт для зберігання та поводження з радіоактивними відходами.
5. Україна не може самостійно забезпечити фінансування такого проекту.

У червні 1997 року на засіданні Великої сімки було прийнято «План здійснення заходів на об’єкті «Укриття» (далі: SIP, від англійської «Shelter Implementation Plan»), розроблений при взаємодії Комісії Європейського Співтовариства, України, США та групи міжнародних експертів. Цей план визначив основну концепцію, в тому числі — ряд кроків, спрямованих на приведення об’єкта «Укриття» до екологічно безпечного стану.

Цілі «Плану здійснення заходів на об'єкті «Укриття»:
1. Зменшення ймовірності обрушення «Укриття»;
2. Зменшення наслідків у випадку обрушення;
3. Підвищення ядерної безпеки;
4. Підвищення безпеки персоналу та навколишнього середовища;
5. Розробка довготривалої стратегії та вивчення шляхів перетворення об'єкта «Укриття» у екологічно безпечну систему.

20 листопада 1997 року в Нью-Йорку відбулась конференція країн-донорів, які взяли зобов’язання щодо виділення коштів на реалізацію даного плану до спеціально створеного Чорнобильського Фонду «Укриття». Управління Фондом було доручено Європейському Банку Реконструкції та Розвитку.

Перетворення «Укриття» у екологічно безпечну систему відбувається у 3 етапи:
1. Стабілізація. Стабілізація стану чинного об'єкта та підвищення його експлуатаційної надійності.
2. Підготовка до перетворення. Створення додаткових захисних бар'єрів, зокрема нового безпечного конфайнмента. Це забезпечить необхідні умови на наступних етапах перетворення, а також захистить персонал, населення та навколишнє середовище. Крім того, на цьому етапі передбачаються підготовчі роботи, направлені на розробку технології вилучення паливовмісних мас з об'єкта «Укриття» та створення інфраструктури поводження з радіоактивними відходами.
3. Перетворення. Вилучення з об'єкта «Укриття» паливовмісних мас та радіоактивних відходів, їх захоронення. Зняття з експлуатації об'єкта «Укриття».

Протягом 2004-2008 років було реалізовано стабілізаційний етап SIP.

За 4 роки було виконано невідкладні стабілізаційні заходи, які дозволили укріпити основні найбільш вразливі елементи «Укриття». На цьому етапі було посилено західну стіну об'єкта, стабілізовано аварійні плити перекриття, укріплено північну зону «Укриття», покрівлю південної зони та конструкції західної і східної опор балки «Мамонт», проведено ремонт легкої покрівлі «Укриття» та вентиляційної труби 3 і 4 енергоблоків.

Дані роботи дозволили продовжити термін експлуатації «Укриття» ще на 15 років.

Етап підготовки до перетворення передбачав побудову нового безпечного конфайнмента (далі: НБК) — захисної споруди, що містить комплекс технологічного обладнання для вилучення зі зруйнованого четвертого енергоблока паливовмісних матеріалів, поводження з радіоактивними відходами та забезпечення безпеки персоналу, населення і довкілля.

У 2005 році розпочалася підготовчі роботи для будівництва НБК. У 2010 році було підготовлено майданчик під будівництво конфайнмента.

Основний матеріал: Проект «Будівництво нового безпечного конфайнмента»

29 листопада 2016 року АркаНБК була офіційно встановлена у проектне положення.


© Відео з YouTube каналу PRIPYAT-film. Дивіться відео на каналі тут.

2016 року Чорнобильська АЕС отримала дозвіл на експлуатацію інтегрованої автоматизованої системи контролю об'єкта «Укриття» (ІАСК).

Система призначена для виконання автоматизованого контролю стану об’єкта «Укриття» та підвищення стану ядерної, радіаційної та загальнотехнічної безпеки цього об’єкта, включаючи підвищення аварійної готовності. ІАСК складається з системи контролю ядерної безпеки, системи радіаційного контролю, системи контролю стану будівельних конструкцій та системи сейсмічного контролю.

На третьому етапі перетворення планується вилучення паливовмісних мас з об'єкта «Укриття», переведення їх у контрольований стан шляхом зберігання всередині захисних бар'єрів чи захоронення у геологічних сховищах радіоактивних відходів. Ціль етапу — переведення об'єкту в екологічно безпечний стан.

Наявний рівень знань недостатній для визначення часових рамок виконання 3-го етапу. Пріоритетами на найближче майбутнє є здача в експлуатацію НБК та перехід до демонтажу нестабільних конструкцій об'єкта «Укриття» до 2023 року — кінцевого терміну служби стабілізаційних конструкцій «Укриття».