Номер 
проекту

Назва проекту

Підрядник

Вартість
(за контрактом)

Термін виконання

4760

Модернізація системи дозиметричного контролю в зоні відчуження та моніторингу навколишнього середовища (радіаційного) на Комплексі «Вектор» та ПЗРВ «Буряківка»
U4.01/18B

Assystem Engineering and Operation Services SAS

727 400 EUR

Початок: 08.01.2021
Завершення: 18.07.2022

4766

Надання підтримки українським організаціям, які займаються виведенням з експлуатації національних об'єктів, поводженням з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, а також радіоекологічним моніторингом
UKR9040

МАГАТЕ

392 767,50 EUR

Початок: 01.01.2020
Завершення: 31.12.2023

2128-07

Проміжне сховище відпрацьованого ядерного палива «сухого» типу (СВЯП-2)

«Холтек Інтернешнл» (Holtec International), США

166 185 472 EUR

362 058 522 USD

Початок: 1996-11-12
Завершення: 2021-12-31

 

Проект «Демонтаж обладнання»

-

-

Початок: 2012
Завершення: -

 

Проєкт фінансується Європейським Союзом.

Мета проєкту: модернізація системи дозиметричного контролю в зоні відчуження та моніторингу навколишнього середовища (радіаційного) на Комплексі «Вектор» та ПЗРВ «Буряківка».

Завдання проєкту:

  • Розробка проєктів і закупівельної документації для модернізації систем моніторингу навколишнього середовища на Векторі та Буряківці, а також систем дозиметричного контролю на ЧАЕС та в межах зони відчуження загалом (включаючи забруднення, що переноситься автомобілями).
  • Аналіз наявних систем на їх відповідність вимогам безпеки України та найкращій міжнародній практиці.
  • Розробка заходів з удосконалення систем.
  • Розробка технічних специфікацій, на основі яких будуть виконуватись першочергові заходи з удосконалення систем (які включають в себе транспортування, встановлення, тестування та введення в експлуатацію).

В частині модернізації системи радіаційно-дозиметричного контролю ЧАЕС проведено аналіз існуючої системи, розроблено заходи із її удосконалення, виконано загальну оцінку. З урахуванням обмеженості фінансування наступної фази проєкту та у зв’язку з великим обсягом робіт проєкт для ЧАЕС було розділено на два ЛОТи:

ЛОТ-1 — закупівля обладнання для переоснащення лабораторії індивідуального дозиметричного контролю на ЧАЕС, а також закупівля індивідуальних дозиметрів.
ЛОТ-2 — закупівля додаткових дозиметрів для контролю кришталика ока та кінцівок.

Триває розробка технічних специфікацій та закупівельної документації. Роботи виконуються згідно плану проєкта.

Роботи здійснюються в рамках проєкту технічного співробітництва МАГАТЕ UKR9040.

Метою проєкту є надання підтримки українським організаціям, які займаються виведенням з експлуатації національних об'єктів, поводженням з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, а також радіоекологічним моніторингом.

Завдання проєкту: 

Підвищення можливостей на підприємствах, які знаходяться під управлінням Державного агентства України з управління зоною відчуження, в частині:

  • Організації безпечної та ефективної діяльності з виведення з експлуатації.
  • Поліпшенні поводження з радіоактивними матеріалами.
  • Організації безпечних та ефективних робіт з радіаційної безпеки.
  • Екологічного моніторингу навколишнього середовища на основі найкращого міжнародного досвіду.

Стан виконання: 

  • Проведено експертні місії із розгляду звіту ДСП ЧАЕС із реалізації робіт етапу ОЗіК за 2019-2029 рр.
  • Розроблено та направлено технічні специфікації для закупівлі обладнання, узгодженого з МАГАТЕ.
  • Виконуються роботи щодо постачання комплекту обладнання, матеріалів та посібника з радіохімічного виділення та кількісного визначення спектру радіонуклідів америцію (241Am, 243Am) та плутонію (238Pu, 239Pu, 240Pu, 241Pu, 242Pu) в радіоактивно забруднених водах та рідких радіоактивних відходах ЧАЕС.
  • Виконуються роботи з постачання аналізатору загального органічного вуглецю.
  • Направлено на розгляд МАГАТЕ звіт ДСП ЧАЕС із промислово-дослідної експлуатації установки звільнення від регулюючого контролю.

Продовжується співпраця та реалізація проєкту згідно робочого плану.

Одним з основних завдань етапу припинення експлуатації Чорнобильської АЕС є виведення з експлуатації і частковий демонтаж окремих систем і елементів енергоблоків. Обрана стратегія демонтажу, викладена в «Програмі зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС», визначає можливість демонтажу на етапі припинення експлуатації зовнішніх щодо ядерного реактора систем і елементів установок, які не впливають на безпеку і не потрібні для роботи на подальших етапах зняття з експлуатації. Принцип демонтажу — від «чистого» обладнання до «брудного» з точки зору його радіоактивності.

Основний матеріал: Зняття з експлуатації

Вибір стратегії здійснювався на основі всебічного аналізу наступних факторів:
• Забезпечення безпеки персоналу, населення і навколишнього середовища
• Наявність інфраструктури для поводження з демонтованим обладнанням (буферні сховища, установки з дезактивації, фрагментації і таке інше)
• Наявність інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами (кінцеві сховища для відходів, установки чи заводи для їх переробки)
• Наявність достатнього фінансування робіт зі зняття з експлуатації
• Наявність і доступність необхідних технологій
• Перспективи подальшого використання майданчика для інших цілей

Системи і устаткування, які можуть бути демонтовані на етапі припинення експлуатації, визначені в «Програмі припинення експлуатації блоків № 1, 2, 3 Чорнобильської АЕС».

У 2008 році Київським інститутом «Енергопроект» проведено техніко-економічне дослідження з визначення доцільності і бажаних термінів демонтажу і переробки обладнання. Цей звіт містить короткий опис принципових рішень по демонтажу устаткування машинного залу, загальну характеристику видів та обсягів демонтованого обладнання та елементів, етапи і очікувану тривалість діяльності з демонтажу, характеристику експлуатаційної діяльності в процесі реалізації етапу демонтажу і переробки, вплив термінів реалізації на економічні, радіологічні і соціальні показники.

Для ЧАЕС рекомендований оптимальний варіант, що передбачає наступне:
• Найбільш підготовленим до демонтажу обладнанням є системи, елементи і конструкції машинного залу блоку «Г», які приведені до стану, при якому вони можуть бути демонтовані, а їх радіаційні характеристики дозволяють проводити демонтаж устаткування без обмеження за часом роботи для персоналу
• Роботи з демонтажу обладнання блоку «Г» 1-ої черги необхідно починати негайно, оскільки це веде до зниження експлуатаційних витрат на підтримання в безпечному стані будівлі та обладнання, що знаходиться в ньому, а також у зв'язку з постійним зростанням вартості захоронення радіоактивних відходів;
• Всі роботи з демонтажу необхідно виконувати силами підрядних організацій, оскільки цей підхід є економічно кращим

Згідно з наказом МНС України від 14 квітня 2011 року № 382 «Про додаткові заходи щодо виконання «Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами» Чорнобильською АЕС розроблений план заходів щодо демонтажу машинного залу I черги і проведено закупівлю робіт з демонтажу, фрагментації і дезактивації радіоактивно забрудненого металу, яке містить обладнання та металевих конструкцій.

14 лютого 2012 року був укладений договір на «Демонтаж, переробку, звільнення від регулюючого контролю обладнання та конструкцій машинного залу 1 блоку».

На сьогодні демонтовано 10737 тон обладнання. З них 207 тон захоронено як радіоактивні відходи. 9303 дезактивовано та знято з регулююючого контролю, 1164 тони проходить дезактивацію та процедуру зняття з регулюючого контролю.

Основний матеріал: Поводження з радіоактивними матеріалами

1. ЦЕЛЬ СТРОИТЕЛЬСТВА ЗАВОДА ПО ПЕРЕРАБОТКЕ ЖИДКИХ РАДИОАКТИВНЫХ ОТХОДОВ НА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АТОМНОЙ ЭЛЕКТРОСТАНЦИИ.
В соответствии с комплексной программой вывода Чернобыльской АЭС из эксплуатации, завод по переработке жидких радиоактивных отходов (ЗПЖРО) является условием перехода к снятию с эксплуатации Чернобыльской АЭС. ЗПЖРО необходим для переработки накопленных на Чернобыльской АЭС жидких радиоактивных отходов (ЖРО) и ЖРО, которые будут образовываться в процесссе снятия блоков ЧАЭС с эксплуатации. ЗПЖРО будет перерабатывать отходы только объектов Чернобыльской АЭС и не предназначен для обращения с ЖРО других ядерных объектов. Ввод завода в эксплуатацию позволит создать рабочие места для персонала, высвобождаемого при выводе ЧАЭС из эксплуатации.
ЗПЖРО строится по проекту консорциума Belgatov (SGN) Ansaldo, имеющего большой опыт работ в области обращения с радиоактивными отходами. В проекте ЗПЖРО в качестве основного процесса переработки низко- и среднеактивных отходов (кубовый остаток, ионообменные смолы и пульпа перлита) будет реализована технология цементирования, которая позволит преобразовать жидкие радиоактивные отходы в состояние, позволяющее производить захоронение. Такая технология обеспечит наиболее оптимальное, с учетом экономического фактора, решение утилизации радиоактивных отходов.
Завод по переработке жидких радиоактивных отходов будет построен на промплощадке Чернобыльской АЭС. Проектный срок службы ЗПЖРО составляет 20 лет. Проектная производительность завода – 2500м3/год по исходным ЗПЖРО.

2. ОЖИДАЕМОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ ЗПЖРО НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ.
При строительстве ЗПЖРО радиационное воздействие на окружающую природную среду определяется особенностями производства работ на промплощадке ЧАЭС и является крайне незначительным. Нерадиационное воздействие на окружающую природную среду не превышает обычного влияния строительных работ такого масштаба.
В процессе эксплуатации ЗПЖРО можег оказывать следующее воздействие на окружающую среду:
- радиационное (радиоактивные выбросы сбросы);
- нерадиационное (общеэкологические факторы).
Проектные решения, принятые для ЗПЖРО исключают генерирование жидких радиоактивных сбросов в окружающую среду.
Жидкие радиоактивные среды, образующиеся при технологических операциях, собираются в специальные емкости и направляются на переработку. На случай аварийных ситуаций проектом ЗПЖРО предусмотрена многобарьерная система локализации жидких РАО, которая исключает сброс жидких радиоактивных веществ в окружающую среду.
Нерадиационное воздействие на окружающую среду при нормальной эксплуатации ЗПЖРО определяется выбросом цементной пыли вентиляционной системой завода. Максимальная величина содержания данного загрязнителя i приземном слое воздуха составляет 0,039 мг/м3, при установленном уровне предельного содержания пыли для населенных пунктов 0,5 мг/м3.
Бытовые стоки от ЗПЖРО направляются не существующие очистные сооружения Чернобыльской АЭС, мощность которых достаточна для обеспечения очистки сточных вод от объекта.
Производственные стоки от ЗПЖ1 направляются в замкнутую систему производственной канализации Чернобыльской АЭС для переработки в соответствии с требованиями норм безопасности.
Проведенные расчеты показали, что:
- при нормальной эксплуатации влияние выбросов ЗПЖРО в воздушную среду на персонал Чернобыльской АЭС незначительно, а на население на границе 30-км зоны - фактически отсутствует;
- загрязнение почвы,'открытой водной поверхности, растительности и источникое водозабора пренебрежимо мало. При условии нормальной эксплуатации, по консервативной оценке, загрязнение за весь 20-летний период работы завода составит около 400 Бк/м2 в радиусе 50 м от ЗПЖРО, при существующем уровне загрязнения в районе размещения завода более 3700 Бк/м2;
- при максимальной аварии с выбросом радиоактивных веществ радиационное воздействие на население на границе 30-км зоны может составить максимум 20мкЗв в год годовая квота предела дозы в соответствии с 1РБУ-97 составляет 40мкЗв). а воздействие на персонал не превысит установленных НРБУ-97 нормативов при нормальной эксплуатации;
- наиболее опасной аварийной ситуацией в плане нерадиационного воздействия является разгерметизация емкости с азотной кислотой. При такой аварии кислота полностью локализуется в пределах помещения, а максимальная концентрация паров азотной кислоты в приземном слое воздуха вокруг ЗПЖРО составит 0,5 мкг/м3, что значительно ниже предельно допустимой концентрации данного загрязнителя для населенных пунктов (400 мкг/м3);
- отсутствие сбросов ЖРО в окружающую среду исключает загрязнение грунтовых вод и водных бассейнов и исключает опосредованное влияние на флору и фауну;
- вследствие небольшой производительности завода не будет генерации значительного количества тепловой энергии, которая рассеивается в окружающей среде. Воздействие на микроклимат региона, что могло бы привести к необратимым изменениям и нарушению экологического равновесия отсутствует.
По всем перечисленным видам воздействия, как при нормальной эксплуатации, так и в проектных аварийных ситуациях, влияние ЗПЖРО на окружающую природную среду крайне мало и значительно ниже пределов, установленных нормативными документами Украины.
С учетом проведенных оценок и сложившейся радиационной обстановкой в районе Чернобыльской АЭС в результате аварии 1986 года, воздействие ЗПЖРО на все звенья экосистемы, присущие данной территории, является незначительным и не ухудшит существующую экологическую обстановку.

З. ПЕРЕЧЕНЬ ПРЕДУСМОТРЕННЫХ ПРОЕКТОМ МЕРОПРИЯТИЙ ПО НАБЛЮДЕНИЮ ЗА ВЛИЯНИЕМ ЗПЖРО НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ.
Проектом предусмотрены следующие мероприятия по наблюдению и контролю за деятельностью ЗПЖРО и влиянием его на окружающую среду:
3.1. Интеграция систем экологического мониторинга ЗПЖРО в систему экологического мониторинга 30-км зоны вокруг Чернобыльской АЭС. Система мониторинга учитывает параметры метеорологической обстановки площадки расположения Чернобыльской АЭС в целом, и ЗПЖРО в частности. Сеть пунктов радиогидрогеологического мониторинга с целью контроля содержания основных дозообразующих радионуклидов (Sr90 и Cs137) в подземных водах площадки Чернобыльской АЭС была установлена в период с 1989 по 1999 год. Предназначение данной сети наблюдения - обеспечение мониторинга миграции радионуклидов в подземных водах и контроль радиоактивных сбросов в соответствии с требованиями, установленными в нормативных документах. Мониторинг подземных вод осуществляется Институтом геологии Академии Наук Украины и МЧС Украины.
3.2. Эксплуатация существующей в 30-километровой зоне отчуждения и обязательного (безусловного) отселения сети радиогеохимического контроля почвогрунтов, биоты и снежного покрова.
3.3. Эксплуатация существующей на площадке Чернобыльской АЭС сети наблюдательных скважин для мониторинга грунтовых вод. Три дополнительные наблюдательные скважины были построены в непосредственной близости от ЗПЖРО.
3.4. Для контроля газо-аэрозольных выбросов в проекте ЗПЖРО предусмотрена система непрерывного радиационного контроля всего воздушного потока в вентиляционной трубе.

4. ОБЯЗАТЕЛЬСТВА НАЭК "ЭНЕРГОАТОМ" (ЗАКАЗЧИКА ПРОЕКТА) ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ ЭКСПЛУАТАЦИИ ЗПЖРО В СООТВЕТСТВИИ С ЭКОЛОГИЧЕСКИМИ ТРЕБОВАНИЯМИ.
Эксплуатирующая организация -Национальная атомная энергогенерирующая компания "Энергоатом" несет ответственность за безопасную эксплуатацию ЗПЖРО в соответствии с законодательством Украины.
НАЭК "Энергоатом" в отношении ЗПЖРО обеспечит:
- безопасную эксплуатацию завода по переработке жидких радиоактивных отходов в соответствии с действующими в Украине законами, нормативными документами, инструкциями по эксплуатации, технологическими регламентами;
- соответствующую структуру управления;
- необходимую квалификацию обслуживающего персонала;
- постоянный контроль в процессе эксплуатации ЗПЖРО за всей деятельностью по обеспечению экологических требований. Отчеты по деятельности ЗПЖРО будут предоставляться в органы государственного управления и регулирования Украины и будут доступны для общественности.
НАЭК "Энергоатом", как эксплуатирующая организация, несет всю полноту ответственности за последствия нарушения условий безопасной эксплуатации ЗПЖРО.