У зв'язку з тим, що ЧАЕС знаходиться на території, забрудненій радіоактивними речовинами в результаті аварії 1986 року, а також із тим, що блок №3 має спільні будівельні конструкції з об'єктом «Укриття», кінцевою метою зняття з експлуатації ЧАЕС передбачається стан, який можна умовно визначити як «бура пляма». «Бура пляма» - стан майданчика, на якому реалізовані заходи із демонтажу обладнання, будівель та споруд, а радіоактивність будівельних конструкцій як джерел іонізуючого випромінювання приведена до встановлених рівнів обмеженого звільнення від регулюючого контролю. Фактично - це очищення майданчика та будівельних структур до рівня забруднення, який відповідає забрудненню території Зони відчуження, що оточує ЧАЕС, зумовленого аварією 1986 року. Однак у сучасних умовах такий кінцевий стан майданчика ЧАЕС економічно недоцільний.
Відповідно до вимог Загальних положень забезпечення безпеки при знятті з експлуатації атомних електростанцій і дослідницьких ядерних реакторів при знятті з експлуатації ЧАЕС повинні бути вирішені наступні завдання:
1. Забезпечення безпеки при знятті енергоблоків № 1,2,3 з експлуатації.
2. Захист персоналу, населення і навколишнього середовища від шкідливого впливу іонізуючих випромінювань і захист майбутніх поколінь.
3. Приведення енергоблоків № 1,2,3 в стан, що виключає можливість подальшого використання даних енергетичних установок в цілях, для яких вони були побудовані.
4. Виконання комплексу заходів для досягнення на території, яку займають енергоблоки № 1,2,3 і допоміжні споруди, умов, які максимально знижують обмеження на використання цієї території. Це передбачає:
- поступове звільнення від джерел іонізуючого випромінювання, які підлягають контролю;
- відміна режиму обмежень і скорочення радіаційного контролю в зоні спостереження і санітарно-захисній зоні ЧАЕС.
За останні роки були повністю завершені роботи з розробки концептуальних документів щодо зняття з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС. До 2009 року основним документом державного рівня, що визначав зміст діяльності зі зняття з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, була «Комплексна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС», затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1747 від 29 листопада 2000 року.
У 2009 році, після прийняття Закону України «Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему», Комплексна програма втратила свое значения і її дія була припинена. У Загальнодержавній програмі міститься опис стратегій зняття з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, оцінка необхідного фінансування, а також наведено перелік першочергових заходів (до 2013 року), необхідних для реалізації стратегій.
Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» (ДСП ЧАЕС) — підприємство зі зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської атомної електростанції та перетворення об'єкту «Укриття» у екологічно безпечну систему, засноване на державній власності і підпорядковане Державному агентству з управління зоною відчуження.
Підприємство призначене оператором ядерних установок Чорнобильської АЕС на етапі зняття їх з експлуатації та подолання наслідків аварії, а також установок поводження з радіоактивними відходами та сховищ для їх тимчасового зберігання.
ДСП ЧАЕС створено на базі Чорнобильської АЕС відповідно до Указу Президента України від 25 вересня 2000 року №1084/2000 і Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2001 року №399.
Головними завданнями ДСП «Чорнобильська АЕС» є:
• Забезпечення безпечної експлуатації ядерних установок, установок по поводженню з радіоактивними відходами і іншого обладнання ЧАЕС;
• Безпечне зняття з експлуатації першого, другого та третього енергоблоків Чорнобильської АЕС та атомних електростанцій України;
• Перетворення об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему;
• Забезпечення поводження з радіоактивними відходами, накопиченими на проммайданчику ЧАЕС і зони відчуження Чорнобильської АЕС, а також тими, що утворюються при виведенні з експлуатації та перетворенні об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему;
• Забезпечення поводження з відпрацьованим ядерним паливом Чорнобильської АЕС;
• Будівництво та експлуатація об'єктів інфраструктури, необхідних для виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему;
• Підготовка і підвищення кваліфікації персоналу;
• Екологічний моніторинг навколишнього природного середовища у зоні розташування Чорнобильської АЕС;
• Розробка технологій, накопичення та використання науково-технічного досвіду щодо зняття ядерних установок з експлуатації, подолання наслідків запроектної аварії, а також будівництва і використання сховищ для тимчасового та довгострокового зберігання радіоактивних відходів;
• Організація, координація та виконання науково-прикладних досліджень, впровадження науково-технічних та інших розробок, встановлення зв'язків з науковими установами, у тому числі іноземними;
• Участь у координуванні робіт та реалізації міжнародних проектів, пов'язаних із зняттям з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворенням об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему.
Особливості правовідносин під час зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу регулюються Законом України «Про загальні засади подальшої експлуатації та зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему» від 11 грудня 1998.
Сьогодні діяльність із поводження з РАВ є визначальною з точки зору безпечного зняття ЧАЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» (ОУ) згідно із Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації.
Загальна кількість радіоактивно забруднених матеріалів, що підлягають переробці при знятті з експлуатації блоків ЧАЕС та перетворенні ОУ на екологічно безпечну систему протягом перших 35 років (до початку етапу демонтажу), становить 140 000 м3 (без урахування власне конструкцій ОУ). Тому одним із актуальних завдань, що стоять сьогодні перед підприємством, є створення інтегрованої системи поводження з РАВ, яка б відповідала умовам ЧАЕС.
Сьогодні на ЧАЕС існують такі об’єкти:
із поводження з РАВ:
- сховище твердих РАВ (СТВ);
- сховище рідких РАВ (СРВ);
- сховище рідких і твердих РАВ (СРТВ);
- тимчасове сховище твердих РАВ (ТСТРАВ);
із поводження з радіоактивно забрудненими матеріалами:
- система переробки трапних вод ЧАЕС та ОУ;
- дільниці дезактивації;
- майданчики тимчасового складування великогабаритного забрудненого обладнання;
- майданчик тимчасового складування технологічних матеріалів.
Існуюча система поводження з РАВ була призначена для діючої АЕС. Було необхідно змінити систему поводження з РАВ на систему поводження з РАВ АЕС, що знімається із експлуатації. Вперше стратегію створення інтегрованої системи поводження з РАВ на майданчику ЧАЕС було викладено в Плані виведення ЧАЕС із експлуатації (CDP), що розроблявся в рамках програми TASIC в 1996 році. У документі визначено перелік та основні характеристики об’єктів, які необхідно побудувати на майданчику станції для забезпечення процесу зняття з експлуатації енергоблоків та поводження з радіоактивними відходами (РАВ): установка для збору, транспортування, цементування рідких радіоактивних відходів; установка для збору і переробки твердих відходів, місце для їх захоронення.
Сьогодні цей перелік реалізується на майданчику Чорнобильської АЕС за підтримки міжнародного співтовариства через низку проектів:
– завод із переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ);
– промисловий комплекс із поводження з твердими РАВ (ПКПТРВ);
– комплекс із виробництва металевих бочок і залізобетонних контейнерів для зберігання радіоактивних відходів (КВМБіКРАВ);
– модернізація виробничих потужностей для подрібнення довгомірних відходів на Чорнобильській АЕС.