З 2003 по 2015 рік Чорнобильська АЕС знаходилась на етапі припинення експлуатації, на якому здійснювалась така діяльність:
- підтримання блоків у безпечному стані;
- звільнення блоків від ядерного палива;
- звільнення систем та устаткування від робочих середовищ та потенційно небезпечних субстанцій;
- остаточне зупинення систем та елементів;
- звільнення блоків від накопичених радіоактивних відходів (РАВ);
- проведення комплексного інженерного та радіаційного обстеження (КІРО);
- демонтаж зовнішнього, стосовно реакторних установок, обладнання;
- реконструкція систем життєзабезпечення для зняття з експлуатації (ЗЕ);
- розробка документації зі ЗЕ;
- створення інфраструктури для ЗЕ.
Звільнення блоків від ядерного палива було основним фактором, який визначав тривалість етапу припинення експлуатації. На початку березня 2010 року до Росії було вивезено свіже ядерне паливо (в кількості 68 свіжих тепловиділяючих збірок та 3 тепловиділяючих елементів).

У зв'язку із затримкою будівництва та введення в експлуатацію нового СВЯП-2 сухого типу, з метою зниження ризиків при проведенні робіт зі зняття з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, а також з метою зниження витрат на підтримання блоків у безпечному стані у 2006 році розпочато вивезення відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) з блоків у існуюче сховище СВЯП-1. До початку розміщення додаткового ВЯП у СВЯП-1 ДСП ЧАЕС було виконано великий обсяг робіт з переоцінки безпеки існуючого сховища. За результатами переоцінки безпеки було розроблено та успішно реалізовано «План підвищення безпеки СВЯП-1». Виконання із цього Плану (в першу чергу реконструкція транспортно-технологічного обладнання) дозволило ДСП ЧАЕС отримати Ліцензію на експлуатацію СВЯП-1 і почати вивіз ВЯП з блоків.

Звільнення блоків від ВЯП виконувалось в три етапи:
- на першому етапі - транспортування до СВЯП-1 відпрацьованого ядерного палива з 3-го блоку;
- на другому етапі до СВЯП-1 перевезене паливо (крім пошкодженого) з блоків № 1 та № 2;
- на третьему етапі блоки № 1 і № 2 звільнені від пошкодженого ядерного палива.
У вересні 2010 року було успішно реалізовано перший етап, блок №3 повністю звільнений від ядерного палива. Роботи зі звільнення блока №2 Чорнобильської АЕС від кондиційного відпрацьованого ядерного палива завершено в листопаді 2012 року, блока № 1 - у вересні 2013 року. Зберігання пошкодженого ЯП у басейнах витримки цих блоків здійснюється в спеціальних пеналах різної конфігурації, які виготовлені ДСП ЧАЕС власними силами.

Протягом 2015 - початку 2016 року було вирішено питання безпечного поводження та зберігання пошкодженого ядерного палива, та повністю звільнені басейни витримки блоків № 1 та № 2
Незважаючи на відсутність досвіду зняття з експлуатації великих промислових ядерних установок, на майданчику ЧАЕС виконано великий обсяг робіт:
- виконано комплексне інженерно-радіаційне обстеження блоків №1,2,3;
- на 10-річний термін подовжено термін експлуатації систем та елементів блоків № 1 і 2, що беруть участь у процесах поводження з РАВ і ВЯП (блок № 1 до 2017 року, блок № 2 до 2018. Роботи з подовження терміну експлуатації систем та елементів блока №3 проводились в 2010-2011 роках).
- розпочато демонтаж зовнішніх відносно ядерного реактора систем та елементів установок, що не впливають на безпеку та не потрібні роботи на подальших етапах зняття з експлуатації;
- розроблено великий обсяг нормативно-технічної документації для завдань зняття з експлуатації, розроблено проект етапу остаточного закриття та консервації блоків ЧАЕС, проект виводу з експлуатації ставка-охолоджувача ЧАЕС;
- звільнено від робочих середовищ і потенційно небезпечних субстанцій більше 240 технологічних систем;
- остаточно зупинено понад 430 систем і 1550 одиниць окремого обладнання та елементів, що становить близько 65% всіх існуючих систем та елементів і 98,8% від кількості систем та елементів, які можливо остаточно зупинити до моменту повного видалення палива.

З квітня 2015 року ДСП «Чорнобильська АЕС» перебуває на етапі остаточного закриття та консервації. Основні завдання етапу ОЗіК:
- демонтаж зовнішніх відносно ядерного реактора систем та елементів установок, що не впливають на безпеку та не потрібні для виконання робіт на наступних етапах;
- укріплення бар'єрів, які запобігають поширенню радіоактивних речовин у навколишнє середовище;
- надійна консервація частин установок, які не демонтуються;
- створення умов для забезпечення тимчасового контрольованого зберігання радіоактивних матеріалів.

Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" гарантує підтримку в безпечному стані зупинених енергоблоків №№ 1, 2, 3, об'єкта "Укриття" і об'єктів промислового майданчика Чорнобильської АЕС. Чорнобильська АЕС розташована на території Зони відчуження з високими рівнями радіоактивного забруднення. До складу ЧАЕС входять три енергоблоки з реакторними установками РВПК-1000 електричною потужністю 1000 МВт кожний, об'єкт "Укриття" — інженерна споруда, що локалізує зруйнований внаслідок запроектної аварії енергоблок № 4, сховище відпрацьованого ядерного палива, сховища РАВ, пуско-резервна котельня, ставок-охолоджувач та інші об’єкти і системи інфраструктури.

Енергоблок № 1 остаточно зупинений 30 листопада 1996 року.
Реакторна установка приведена у стан „остаточно зупинена”. 28 вересня 2013 року завершено роботи зі звільнення блока №1 від кондиційного відпрацьованого ядерного палива 

Енергоблок № 2 зупинено 11 жовтня 1991 року внаслідок пожежі в машинному залі.
Реакторна установка приведена у стан „остаточно зупинена”.  30 листопада 2012 року завершено роботи зі звільнення блока №2 від кондиційного відпрацьованого ядерного палива.

Енергоблок №3 зупинено 15 грудня 2000 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про дострокове припинення експлуатації енергоблока № 3 і остаточне закриття Чорнобильської АЕС".
Реакторна установка приведена у стан „остаточно зупинена”. У серпні 2010 року блок повністю звільнений від відпрацьованого ядерного палива. У грудні 2012 року змінено статус енергоблока № 3 – рішенням, погодженим з Держатомрегулювання України, його визнано об’єктом по поводженню з радіоактивними відходами.

Сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-1). На Чорнобильській АЕС зберігання відпрацьованих тепловиділяючих збірок (ВТВЗ) здійснюється в сховищі мокрого типу (СВЯП-1) і в приреакторних басейнах витримки відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) на блоках №1-2.
СВЯП-1 призначене для прийому і проміжного зберігання відпрацьованих тепловиділяючих збірок (ВТВЗ), що поступають з реакторних відділень енергоблоків після попередньої витримки.
За час експлуатації Чорнобильська АЕС накопичила на своєму майданчику близько 21 тисячі одиниць ядерного палива (відпрацьованих тепловиділяючих збірок). На теперішній час в п’яти відсіках басейну витримки СВЯП-1 який введено в експлуатацію в 1986р., знаходиться більш ніж 18 тисяч паливних збірок. Існуюча проектна потужність СВЯП -1 не дозволяє розмістити на довготривале зберігання всі ВТВЗ, що є на ЧАЕС.

Об'єкт "Укриття" являє собою сукупність споруд, сформовану з пошкоджених конструкцій 4-го енергоблока і побудованих після аварії нових конструкцій і систем, що служать для контролю і управління післяаварійною ситуацією. Рішенням державного регулюючого органу з ядерної та радіаційної безпеки об'єкт "Укриття" визначено як зруйнований запроектною аварією 4-й енергоблок, на якому виконано першочергові заходи щодо зменшення наслідків аварії і забезпечення контролю за його станом. У відповідності з документом "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97/Д-2000) об'єкт "Укриття" класифікується як "місце тимчасового поверхневого зберігання (тимчасове сховище) неорганізованих РАВ".
На об'єкті "Укриття" забезпечується контроль стану паливовмісних матеріалів і радіонуклідного складу повітря, води і повітряного потоку (близько 20 000 проб у рік), контроль стану будівельних конструкцій, радіаційно-технологічний контроль. З метою контролю ядерної і радіаційної безпеки «Укриття» використовуються показники інформаційно-вимірювальної системи «Фініш», система контролю ПВМ «Сигнал». У роботі знаходиться експериментальна система «Пілот».
Забезпечується регламентне обслуговування об'єкта "Укриття" – пилопригнітання в «розвал» реактора (12 разів на рік) і в приміщеннях «Укриття», нанесення пилопригнічувальної суміші, дезактивація приміщень, устаткування, закріпленої території, технічне обслуговування та ремонт устаткування.
Уся поточна і перетворювальна діяльність на об'єкті «Укриття» спрямована на захист персоналу, населення і навколишнього середовища від впливу радіоактивних матеріалів, що знаходяться в об'єкті і на його проммайданчику.

Зупинена Чорнобильська АЕС лишається ядерним об’єктом. Щодо безпеки вона продовжує перебувати в тому самому правовому і регламентному полі, що і діючі атомні електростанції.
Головна мета державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська АЕС” полягає в гарантуванні ядерної і радіаційної безпеки на всіх етапах зняття з експлуатації енергоблоків і перетворення об’єкта “Укриття” в екологічно безпечну систему.

Рішення про зняття енергоблоків з експлуатації і остаточне закриття Чорнобильської АЕС прийнято до вичерпання проектного ресурсу енергоблоків, що не має аналогів у вітчизняній практиці атомної енергетики. Нормативна база України і галузеві стандарти в сфері зняття з експлуатації ядерних установок потребують подальшого вдосконалення і розвитку з метою більш повної регламентації вимог до етапів життєвого циклу АЕС і видів діяльності, що здійснюються експлуатуючою організацією на цих етапах.

У зв'язку з відсутністю не лише національного, але і світового досвіду в ліквідації наслідків аварії 1986 року, перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему є найбільш складним завданням. Особливістю об'єкта "Укриття" є наявність в його приміщеннях паливовмісних матеріалів (ПВМ), що утворилися внаслідок аварії 1986 року і обумовлюють довготривалу небезпеку для існуючого і майбутніх поколінь. У зв'язку з відсутністю не лише національного, й світового досвіду в ліквідації наслідків подібних аварій, перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему є найскладнішим завданням.

Виведення з експлуатації ЧАЕС вимагає паралельного проведення робіт з підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків, включаючи будівництво необхідних об'єктів із поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) і РАВ, впровадження нових технологій і обладнання, здійснення заходів щодо стабілізації об'єкта "Укриття", розробки необхідної нормативно-технічної, проектної і експлуатаційної документації тощо.

Адміністрація підприємства виступила з заявою про політику в галузі безпеки. Забезпечення безпеки на всіх етапах життєвого циклу атомної станції, сказано у ньому, є пріоритетною метою діяльності і стоїть вище за виробничі та економічні цілі.

Безпека на майданчику Чорнобильської АЕС є вищим пріоритетом. Незважаючи на те, що блоки ЧАЕС зупинені і не виробляють електроенергію, вони продовжують залишатися ядерно тарадіаційно небезпечними об'єктами. Для збереження досягнутого рівня безпеки на ЧАЕС виконується комплекс заходів з підтримання енергоблоків у безпечному стані:
- підтримуються в працездатному стані і апробуються відповідно до вимог нормативно-технічної документації системи, важливі для безпеки, та системи технологічного контролю;
- експлуатація систем і устаткування проводиться суворо відповідно до вимог регламентів і заводських інструкцій;
- у будівлях і спорудах підтримується необхідний температурно-вологісний режим;
- проводиться технічне обслуговування і планові ремонти обладнання з періодичністю, встановленою нормативно-технічною документацією;
- на території підприємства встановлений і підтримується протипожежний режим;
- встановлений відповідний санітарно-пропускний режим, як система бар'єрів на шляхах можливого виносу радіонуклідів за межі підприємства і Зони відчуження;
- проводиться радіаційний контроль об'єктів та виробничих процесів, у тому числі:
- радіаційний технологічний контроль;
- радіаційний дозиметричний контроль;
- радіаційний контроль стану захисних бар'єрів;
- контроль за нерозповсюдженням радіоактивних речовин;
- радіаційний контроль стану навколишнього середовища;
- встановлені і суворо дотримуються контрольні рівні радіаційного благополуччя;
- постійно проводиться робота з підтримки і підвищення кваліфікації персоналу.

Виконання заходів щодо забезпечення безпеки суворо контролюється як керівництвом підприємства, так і незалежними наглядовими органами. За останні кілька років на майданчику Чорнобильської АЕС не зафіксовано будь-яких аварій або аварійних ситуацій, також не було випадків несанкціонованого підвищеного опромінення персоналу та виносу радіоактивних речовин за межі, передбачені проектом.

Грамоткін Ігор Іванович
генеральний директор ДСП "Чорнобильська АЕС"

Грамоткін Ігор Іванович народився 17 липня 1964 року в м. Леніногорськ, Східно-Казахстанської обл. (Казахстан). В 1988 році закінчив Томський політехнічний інститут, за фахом інженер-фізик.

Трудовий шлях почав лаборантом кафедри Томського політехнічного інституту. Потім став студентом і закінчив цей же інститут за фахом "фізико-енергетичні установки", інженер-фізик.

З 1988 по 1995 р.р. працював на Чорнобильській АЕС оператором 6 гр., інженером, начальником зміни реакторного цеху і заступником начальника зміни станції оперативної групи управління.

З 1995 по 2001 рік:
- офіційний представник польського підприємства Bodulwano-Handlowe "Zalubski" по Україні та країнах СНД;
- Голова наглядової ради "Техничний центр Енергія".

З 2001 року по лютий 2005 року Ігор Іванович посідав посаду заступника директора служби людського ресурсу ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом".  З 11 серпня 2005 - генеральний директор ДСП ЧАЕС.

Білик Андрій Олександрович
директор технічний (-головний інженер) ДСП "Чорнобильська АЕС"

Народився в 1964 році у місті Златоуст Челябінської області Російської Федерації. Має вищу освіту: інженер-фізик фізико-енергетичних установок.

З 1987 року працює на Чорнобильській АЕС інженером управління реактором, інженером управління блоком, заступником начальника зміни станції, начальником зміни станції, заступником головного інженера з безпеки та радіаційного захисту, головний інженер.

У вересні 2005 року призначений директором технічним
(- головним інженером) ДСП “Чорнобильська АЕС”.

Особливості об'єкта "Укриття" визначаються його потенційною небезпекою, значно більшою, ніж це допускається нормами і правилами для об'єктів, що містять ядерні і радіоактивні матеріали. Ситуація ускладнюється ще і тим, що оцінка безпеки того чи іншого об'єкта атомної енергетики і промисловості спирається, як правило, на практичний досвід експлуатації такого або аналогічного об'єкта. "Укриття" ж не має подібних аналогів.

Детальніше...