Психологический анализ причин аварии на ЧАЭС 

[NEW] Физико-химические аспекты формообразования и миграции радионуклидов С.И. Рыбалко, Е.П. Скоробогатько

[NEW] Система автоматического построения картографических материалов С.Ю. Пономарев, С.И. Рыбалко, Н.И. Проскура

[NEW] «Саркофаг» сегодня и завтра В.Г. Барьяхтар, А.А. Бицкий, А.А. Боровой, В.С. Карасев

[NEW] Радиохимические закономерности миграционной подвижности радионуклидов Чернобыльского выброса Е.П. Скоробогатько, С.И. Рыбалко

[NEW] Ландшафтные основы комплексного мониторинга в 30 км зоне АЭС Л.Л. Малышева, С.П. Романчук, Ю.В. Щур, С.И. Рыбалко, Н.И. Проскура, Д.И. Люри

[NEW] Динамика поведения топливных масс в объекте «Укрытие» С.А. Богатов, А.А. Боровой, А.С. Евстратенко, А.Н. Херувимов

[NEW] «Горячие» частицы уран-циркониевого состава Чернобыльской аварии В.Е. Тепикин, С.И. Рыбалко, Ю.И. Зимин, Г.И. Петелин, Э.А. Рыбакова

[NEW] Америций-241 в 30-км зоне ЧАЭС — оценка накопления и качественный прогноз миграции в почвах С.И. Рыбалко, Н.И. Проскура, С.Ю. Пономарев

Чернобыль в нашей памяти Александр Адерихин

Чернобыль: необъявленная война Е.В. Миронов

Чернобыль. История ядерной катастрофы Сергей Плохий

Чернобыльский репортаж. Фотоальбом Видавництво «Планета», 1989, доповнене

Об'єкт «Укриття» в умовах нового безпечного конфайнмента НАН України, ІПБ АЕС, (В.О. Краснов, А.В. Носовський, С.А. Паскевич, В.М. Рудько); Чорнобиль, 2021 р.

VI Міжнародна конференція INUDECO 2021. Збірник матеріалів НУ «Чернігівська політехніка», 2021 р.

Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки. Національна доповідь України НАМН України, НЦРМ, 2016 р.

7 днів після аварії Олена Семашко

Картограми забруднення території України радіонуклідами в період з 1985 по 2011 рр.

Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Київ, 2007 р. МНС України, АМН України, НЦРМ

Безопасность атомных станций. Авария на Чернобыльской АЭС. Опыт преодоления. Извлеченные уроки. 2006 г. А.В. Носовский, В.Н. Васильченко, А.А. Ключников, Б.С. Пристер. Київ, «Техніка»

Атлас загрязнения Европы после Чернобыльской аварии Европейская комиссия, 1998

Збірка докладів КДБ, записок, свідчень та інших матеріалів щодо аварій на 1 та 4 блоках ЧАЕС, а також в післяаварійний період

Припятский синдром Любовь Сирота

Альбом «35 років до безпеки», 2021 р.

Как это было В.Калиниченко

Буклет "Чернобыльская АЭС. Первая в Украине" 1978 г. В.Н. Добровольский

Буклет "План осуществления мероприятий: 10 лет реализации" (на английском языке), 2006 г.

Буклет "ГСП ЧАЭС: безопасность, эффективность, социальный прогресс" (на английском языке), 2002 г.

Проспект "Об'єкт "Укриття": шлях до безпеки", 2005 г.

Буклет "Чернобыльская АЭС: вызовы и достижения" (на английском и русском языках), 2013 г.

Буклет "Чорнобильска АЕС: головний критерій — безпека", 2008 г.

Буклет "Объект "Укрытие". Хроника событий и фактов" (на английском языке), 2003 г.

Пресс-кит "Пресс-конференция 29 ноября 2016 г.Чернобыльский конфайнмент: уникальный мировой проект" (на французском языке)

Буклет "От объекта "Укрытие" — к Новому Безопасному Конфайнменту", 2012 г.

Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали Н.П.Барановська

Безопасность атомных станций. О прошлом, настоящем и будущем Г.А.Копчинский, Н.А.Штейнберг

Чернобыль. Большая ложь Алла Ярошинская

Чернобыль: солдаты и генералы Николай Тараканов

Высечено Чернобылем Валерий Легасов

Синие звёзды (Записки чернобыльца) Евгений Самойлов

Живая сила. Дневник ликвидатора Сергей Мирный

Чернобыль Эндрю Ливербарроу

Авария на ЧАЭС и атомная энергетика СССР Валерий Легасов

Чернобыльский дневник Любовь Ковалевская

Чернобыль. Сегодня и завтра А.П. Коваленко, А.А. Карасюк

Чернобыль. История катастрофы Адам Хиггинботам

Чорнобильска комедія Сергій Мирний

Сутінки. Сучасна пастораль Станіслав Константинов

Академия наук Украины в дни Чернобыльской трагедии Малиновский Б.Н.

INSAG-7. Доклад международной консультативной группы по ядерной безопасности Международное агентство по ядерной энергии

История атомной энергетики Советского Союза и России. Выпуск 4 Российский научный центр "Курчатовский институт"

Чорнобиль. Сповідь репортера (італійською мовою) Игорь Костин Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Схватка с неизвестностью Елена Козлова

От Чернобыля до Фукусимы Н.В. Карпан

Чорнобиль. Документи оперативної групи ЦК КПУ (1986 — 1988) Інститут історії України НАН України

Ликвидаторы. Радиологические последствия Чернобыля Виктор Иванов

Зарево над Припятью В. Губарев

Вертолеты над Чернобылем Н.Т. Антошкин, С. Лелеков

...Имя сей звезде Чернобыль А. Адамович

Чернобыль Ю.Н. Щербак

Немирный атом Чернобыля К.П. Чечеров

Мой Чернобыль А.А. Боровой

Чернобыльские уроки: помним ради будущего Рекомендательный библиографический указатель

Чернобыль: последствия Катастрофы для человека и природы, 1986-2016 гг. А.В. Яблоков, В.Б Нестеренко, А.В. Нестеренко, Н.Е. Преображенская

Чекисты в Чернобыльских событиях. Из записок начальника оперативного отдела Полковник В.Поделякин

Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії Олег БАЖАН, Андрій КОГУТ, Геннадій БОРЯК

Стальные конструкции защитных сооружений Чернобыльской атомной электростанции Гордеев В.Н., Перельмутер А.В.

Чернобыльский репортаж Покровский А.

Доклад правительственной комиссии по расследованию причин аварии на Чернобыльской АЭС 26 апреля 1986 года (июнь 1986 г.)

Стратегія перетворення об'єкта «Укриття»

Чорнобильське досьє КҐБ Бажан О., Бірчак В., Боряк Г.

Чернобыльская ГРЭС. Проектное задание

Опыт Чернобыля. Часть 4 Боровой А.А., Велихов Е.П.

Объект «Укрытие» 1986-2011. На пути к преобразованию Ключников А.А., Краснов В.А., Рудько В.М., Щербин В.Н.

Чорнобильська трагедія. Нариси з історії Наталія Барановська

Проспект "Чорнобильська АЕС". 2016 рік

Мертвая зона. Города-призраки: записки Сталкера Лиля Гурьянова, Дмитрий Васильев

Чернобыль. Месть мирного атома Карпан Н.В. 

Чернобыль. Неизвестные подробности катастрофы Непомнящий Н.Н. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Живы, пока нас помнят Купный А.В.

Черно-белый Чернобыль Евгений Орел

Чернобыль. Как это было Дятлов А.С.

Чернобыльcкая молитва (Хроника будущего) Светлана Алексиевич

Чернобыльская хроника Григорий Медведев. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Чернобыльская тетрадь Григорий Медведев

Чернобыль. Реальный мир Денис Вишневский, Сергей Паскевич

Зона жизни и смерти Канарский Е.Р.

Прип'ять. Фотоальбом Київ, «Мистецтво», 1986 р.

Репортаж из Чернобыля Иллеш А.В., Пральников А.Е. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

731 спецбатальон Владимир Гудов

Неизвестный Чернобыль: история, события, факты, уроки Бурлакова Е.Б., Кузнецов В.М., Москаленко В.А.

Ядерный загар Григорий Медведев

Чернобыль. Дни испытаний Шкода В.Г. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Мифы Чернобыля Сергей Переслегин

Об аварии на Чернобыльской АЭС Легасов В.А.

Ликвидаторы. Чернобыльская комедия Сергей Мирный

Чад Демський А.С. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Чернобыль. Долг и мужество. Том 1 Под редакцией Дьяченко А.А. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Чернобыль. Долг и мужество. Том 2 Под редакцией Дьяченко А.А. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Чернобыль "ДСП" Любовь Ковалевская. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Чернобыль. Как это было. Предупреждение Г.А. Копчинский, Н.А. Штейнберг. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Чернобыль - каким его увидел мир Александр Коваленко, Юрий Рисованный. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Чернобыль. Зона отчуждения Олег Криштопа. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Две трагедии ХХ века Николай Тараканов. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Энергоблок Григорий Медведев. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Герои неизвестной войны. Память обретенная Владимир Малеев

Чернобыль. Дни и годы Владимир Малеев

Особая зона Михаил Тараканов. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Предписание в радиус тридцати... Алексеев В.П. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

То не сказка - жизни быль! Анатолий Калачев. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Чернобыль: радиоактивное загрязнение природных сред Коллектив авторов. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Буклет "Чернобыльская АЭС", 1980 год. Использованы материалы сайта http://pripyat-city.ru

Проспект "ЧАЕС", 2017 рік.

Усі права на книги належать їх авторам та видавництвам.  Будь-яке розповсюдження та/або комерційне використання без дозволу законних правовласників НЕ дозволяється. Якщо Ви є автором матеріалів та власником авторських прав, і Ви заперечуєте проти його використання на нашому інтернет-ресурсі – будь-ласка, зв’яжіться з нами ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ). Інформацію буде видалено у найкоротший термін.

Випуск № 24 від 24 грудня 2020 р.:

• З Новим Роком та Різдвом!
• Заяви керівництва
• Озираючись на 2020 рік
• Три нотатки на полях

Випуск № 22-23 від 11 грудня 2020 р.:

• Дякуємо вам, ліквідатори!
• 20 цікавих фактів про об’єкт «Укриття»
• Тривають «гарячі» випробування на СВЯП-2
• Закриття ЧАЕС: як це було

Випуск № 21 від 20 листопада 2020 р.:

• Перша партія відпрацьованого ядерного палива встановлена на столітнє зберігання
• Тренінг з радіаційної безпеки для спеціалістів iз США
• Дитячий відпочинок-2020: нові маршрути, незабутні враження
• Таємниця сьомого вагону

Випуск № 20 від 23 жовтня 2020 р.:

• На НБК відбулися випробування робототехніки
• ЧАЕС підписала угоду з КАЕRI щодо дезактивації радіоактивно забруднених матеріалів
• Крок до вирішення проблеми радіоактивних вод ЧАЕС
• "Народжені двічи" - пуск енергоблоків після аварії, як це було

Випуск № 19 від 09 жовтня 2020 р.:

• Пожежна безпека НБК
• Продовжується співробітництво з Кореєю
• "Коли станції різні, а проблеми — спільні" - робоча зустріч ВАО АЕС
• "Народжені двічи" - пуск енергоблоків після аварії, як це було

Випуск № 18 від 25 вересня 2020 р.:

• Як це було: народження першого Чорнобильського
• Йдуть з життя люди-епохи
• Призначені винуватцями
• Які бувають тести на COVID-19?

Випуск № 17 від 11 вересня 2020 р.:

• ЧАЕС почала перевезення ядерного палива
• Конкурс «Велопрацедавець року — 2020»
• Криза довірливості
• Майданчик тимчасового складування технологічних матеріалів частково звільнено

Випуск № 16 від 28 серпня 2020 р.:

• Прапор розміром із НБК
• Пам'ятник Олександру Лелеченку: дві нові фігури
• Вся зона в одному додатку
• Борис Патон і його робота на ЧАЕС.

Випуск № 15 від 14 серпня 2020 р.:

• Установка для очищення металу готова до єксплуатації
• «Звуки Чорнобиля» об'єднують
• На невизначеній Орбіті.

Випуск № 14 від 31 липня 2020 р.:

• ЧАЕС отримала дозвіл на експлуатацію НБК
• ЧАЕС отримала страховий поліс
• Наступний етап співпраці з Кореєю
• Чому зупиняються блоки?

Випуск № 13 від 17 липня 2020 р.:

• Асамблея донорів Рахунку ядерної безпеки відзначила прогрес у реалізації проєктів на промисловому майданчику ЧАЕС
• Про долю міста із зупиненою АЕС
• Олена Сємашко та її проєкт совісті
• Прип'ятські мавки — інтерв'ю з художницею, що пише картини про зону відчуження.

Випуск № 11 від 19 червня 2020 р.:

• У машинному залі ДСП ЧАЕС добігають кінця роботи з монтажу установки абразивно-струменевого очищення металу
• На ЧАЕС стартував проєкт «Жива бібліотека»
• День з життя підрозділу: Пункт охорони здоров’я АПК-1

Випуск № 10 від 05 червня 2020 р.:

• З Днем народження, Славутичу!
• COVID-19: зрозуміло й дотепно
• День захисту навколишнього середовища

Випуск № 09 від 22 травня 2020 р.:

• Повелителі блискавок
• Із дотриманням протиепідемічних заходів
• V Міжнародна конференція INUDECO 2020
• Карантин вишиванці не завада

Випуск № 08 від 24 квітня 2020 р.:

• Проєкт совісті. Про долю і про людей
• Згадати 1986-й
• Теплофізичний аналіз двох вибухів у реакторі 4 енергоблока Чорнобильської АЕС

Випуск № 06-07 від 17 квітня 2020 р.:

• Піти не можна працювати
• Один день з життя цеху. Цех зняття з експлуатації
• У вогні немає переброду

Випуск № 05 від 18 березня 2020 р.:

• Під захистом арки
• Про заходи убезпечення від коронавіруса
• Хто лікував жертв Чорнобиля? Історія доктора Ангеліни Гуськової
• У зоні відчуження готуються до пожежонебезпечного сезону

Випуск № 04 від 06 березня 2020 р.:

• Живемо за новими правилами
• Мистецтво бути лідером
• Через убоге фінансування ЧАЕС атомники ризикують залишитися без зарплат і світла
• Медична сторінка. Коронавірус

Випуск № 03 від 21 лютого 2020 р.:

• Нова очільниця ДАЗВ
• Підсумки фотоконкурсу
• Туристичний потенціал Славутича та ЧАЕС
• 30 років — вік розквіту

Випуск № 02 від 07 лютого 2020 р.:

• ЧАЕС отримала сертифікат ДАБІ про завершення будівництва СВЯП-2
• Оголошено конкурс креативних ідей та іміджевих проєктів;
• Відділу міжнародного співробітництва та інформації 30 років;
• Прип'ять. Між минулим та майбутнім.

Випуск № 01 від 24 січня 2020 р.:

• Великій людині — велика пам'ять;
• СВЯП-2 передано ЧАЕС;
• Щоб відстояти своє право на цивілізовану працю;
• INUDECO 2020.

Архів газети "Імпульс" за 1991 рік

Архів газети "Імпульс" за 1992 рік

Архів газети "Імпульс" за 1993 рік

Архів газети "Імпульс" за 1994 рік (джерело — ЗБІЦ м.Славутич)

Архів газети "Вісник Чорнобиля" за 1990 рік

Архів газети "Вісник Чорнобиля" за 1991 рік

Архів газети "Вісник Чорнобиля" за 1992 рік

Архів газети "Вісник Чорнобиля" за 1993 рік

Архів газети "Трибуна енергетика" за 1986 рік

Архів газети "Трибуна енергетика" за 1987 рік

Архів газети "Трибуна енергетика" за 1988 рік

Архів газети "Трудова вахта" за 1988 рік

Архів газети "Трудова вахта" за 1989 рік

Газета "Імпульс" № 1 від 07.01.1994 року

Газета "Імпульс" № 2 від 14.01.1994 року

Газета "Імпульс" № 3 від 21.01.1994 року

Газета "Імпульс" № 4 від 28.01.1994 року

Газета "Імпульс" № 5 від 04.02.1994 року

Газета "Імпульс" № 6 від 11.02.1994 року

Газета "Імпульс" № 7 від 18.02.1994 року

Газета "Імпульс" № 8 від 25.02.1994 року

Газета "Імпульс" № 9 від 04.03.1994 року

Газета "Імпульс" № 10 від 11.03.1994 року

Газета "Імпульс" № 11 від 18.03.1994 року

Газета "Імпульс" № 13 від 01.04.1994 року

Газета "Імпульс" № 14 від 08.04.1994 року

Газета "Імпульс" № 15 від 15.04.1994 року

Газета "Імпульс" № 16 від 22.04.1994 року

Газета "Імпульс" № 17 від 29.04.1994 року

Однією з найпоширеніших помилок гостей Чорнобильської АЕС, включно із журналістами, є іменування сховищ відпрацьованого палива (СВЯП) «ядерними могильниками». Щоб трохи впорядкувати поняття, постараємося зрозуміло розповісти про всі — колишні і майбутні — сховища зони відчуження і їх відмінності один від одного.

«Сховища» зони відчуження умовно можна розділити на 4 типи:

— сховища відпрацьованого ядерного палива;
— сховища радіоактивних відходів та матеріалів;
— пункти захоронення радіоактивних відходів;
— пункти тимчасової локалізації РАВ, із відстійниками зараженої техніки включно.

Сховища ВЯП

Ядерне паливо для РБМК — це таблетки урану, упаковані всередину тепловидільних елементів (ТВЕЛів). Пара пучків ТВЕЛів в спеціальному контейнері створює тепловидільні збірки (ТВЗ). Трохи більш ніж тисяча шістсот таких ТВЗ, занурених в активну зону реактора (РБМК), і народжують енергію. Після вигоряння урану «втомлені» тепловидільні збірки витягають з реактора і з метою охолодження і зниження рівня активності перевантажують до спеціальних басейнів витримки, де їх зберігають ще кілька років. Потім настає час відпрацьованому ядерному паливу (саме так називаються ТВЗ після всіх згаданих процедур) опинитися в сховищі відпрацьованого ядерного палива.

Важливий момент! ВЯП не є радіоактивними відходами. Радіоактивними — так, відходами — ні! Чому?!

Жоден з існуючих нині типів реакторів не може забезпечити повне вигоряння палива. Це означає, що є можливість, наприклад, провести з паливними елементами ряд непростих технологічних операцій, відокремити їх від накопичених продуктів поділу, наново збагатити ізотопом 235U і повторно включити в паливний цикл. На жаль, на сьогодні вартість регенерації відпрацьованого палива і вартість видобутку свіжого палива приблизно рівні, проте технології удосконалюються, і в очікуванні того часу, коли ВЯП можна буде ефективно використовувати повторно, відпрацьовані ТВЗ «сплять» в сховищах. При цьому вони розміщені там з дотриманням всіх норм радіаційної та ядерної безпеки, і негативного впливу на навколишнє середовище не мають.

Тобто, відпрацьоване ядерне паливо — це цінне джерело сировини для технологій майбутнього, а СВЯП — доробок на перспективу. Немає сенсу захоронювати те, що можна буде використовувати.

СВЯП-1

СВЯПів на Чорнобильській АЕС два.

У тимчасовому сховищі відпрацьованого ядерного палива «мокрого типу» (СВЯП-1), яке побудоване ще при СРСР, сьогодні знаходяться ТВЗ з трьох блоків Чорнобильської АЕС — понад 21 тисячу збірок, (де знаходиться паливо 4-го блоку, всі і так знають). Збірки в СВЯП-1 зберігаються у воді (саме тому сховище — «мокрого» типу), що допустимо тільки протягом певного часу. Та й в цілому, даний об'єкт вже не відповідає сучасним стандартам.

Для того щоб паливо безпечно зберігалося ще сотню років, на промисловому майданчику ЧАЕС було побудовано сховище «сухого типу» або СВЯП-2. Історія його зведення непроста, оскільки перший підрядник — французька компанія «Framatome» — примудрилася створити приміщення з тріщинами в бетонному корпусі і не зуміла придумати, як видаляти воду із пошкоджених ТВЕЛів. Однак, в 2007 році за проєкт взялася американська компанія Holteс International, і з червня 2021 року ЧАЕС почала процес перевезення палива з СВЯП-1 до СВЯП-2.

Будівництво СВЯП-2 було профінансовано з Рахунку ядерної безпеки, керованого ЄБРР. Проєкт забезпечить приймання на зберігання, підготовку до зберігання і, власне, зберігання протягом 100 років понад 21000 ВТВЗ РБМК-1000 при продуктивності 2500 ВТВЗ на рік (це означає, що паливо з СВЯП-1 на СВЯП-2 перевозитимуть близько 10 років).

СВЯП-2 умовно складається з 2 блоків. Перший блок — установка з підготовки відпрацьованого ядерного палива до зберігання (УПВПЗ), до якої прибувають ТВЗ у спеціальному вагоні-контейнері. Всередині установки є «гаряча камера», де збірки будуть розділятися на дві частини (пучки), розміщуватися в паливні патрони, а ті в свою чергу — в спеціальні металеві двостінні екрановані пенали (по 196 половинок на кожен пенал).

Після осушення (для видалення залишків вологи) пенали відправляться у другий блок СЯВП-2 — Зону зберігання відпрацьованого палива (ЗЗВП), де у спеціальних бетонних модулях паливо буде зберігатися протягом ста років».

Детальніше про СВЯП-2

ЦСВЯП

Як зрозуміло з назви, призначення Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палив (ЦВЯП) — точно таке ж, як і у станційних СВЯП — розміщення на тривалий період відпрацьованого ядерного палива. Єдина відмінність, що СВЯП ЧАЕС розміщують паливо власне Чорнобильскої АЕС, а ЦСВЯП розміщуватиме паливо інших атомних електростанцій України. І тут важливо зафіксувати увагу на двох словах: «паливо» і «України». Тільки-но зайшла мова про будівництво ЦСВЯП, «освічена» громадськість влаштувала неймовірну істерику, яку в сумі можна сформулювати в постулат: «В Україні будують ядерний могильник для радіоактивних відходів США і Європи». Обидва твердження є брехнею. По-перше, зберігання відходів і палива мають принципово різні методи підготовки і розміщення. По-друге, існують міжнародні домовленості (в нашому випадку, підкріплені українським законодавством) зобов'язуючі країну, що має ядерну енергетику, нести остаточну відповідальність за безпечне поводження з відпрацьованим ядерним паливом, напрацьованим на її АЕС. Це означає, що відпрацьоване паливо жодної країни світу в Україну не потрапить. Правда, і Україна все своє повинна забрати. До недавнього часу всі відпрацьоване паливо з трьох українських АЕС — Хмельницькій, Рівненській і Південно-Української (на Запорізькій АЕС з 2001 року діє власне пристанційне сховище) — за чималі суми, близько 200 млн. доларів на рік — вивозилося для тимчасового зберігання і переробки в Росію. З ВЯП, що надійшли з ВВЕР-440 Росія отримувала всі цінні елементи, а паливо - вже у вигляді високоактивних відходів — поверталося назад, а ВЯП з ВВЕР-1000 перебувало в РФ просто на платному проміжному зберіганні.

Імовірно, витрати на будівництво і експлуатацію ЦСВЯП будуть майже в чотири рази менше, ніж сукупні витрати, які сьогодні несе Україна, вивозячи ВЯП в РФ. Після будівництва пускового комплексу, відпрацьоване паливо українських АЕС буде розміщуватися на власному ЦСВЯП. Проєктна місткість сховища приблизно буде складати 16,53 тисяч відпрацьованих тепловидільних елементів (12,01 тис. — з блоків ВВЕР-1000 і 4,52 тис. — ВВЕР-440), — цього вистачить на весь термін роботи українських ядерних реакторів. Період експлуатації ЦХОЯТ — 100 років.

22 грудня 2020 року за участі керівництва НАЕК «Енергоатом», представників компанії Holtec International (США), АТ «Турбоатом» (м. Харків) та інших компаній, які брали участь у реалізації проєкту, а також за участі представників ЗМІ відбулось відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

Під час візиту на ЦСВЯП журналісти переконались у повній готовності об’єкта до прийняття на зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС.

Наразі на ЦСВЯП завершено спорудження усіх будівельних конструкцій та інфраструктури з приймання і зберігання відпрацьованого ядерного палива, а також самого майданчика, на якому будуть розташовані контейнери з відпрацьованим паливом. Розпочалися пуско-налагоджувальні роботи та випробування обладнання і устаткування, постачання якого здійснила компанія Holtec. Експлуатація першого пускового комплексу стартує після завершення будівництва 43-кілометрової залізничної колії до Сховища, яка з’єднає його із залізничною мережею України. Ще 14 пускових комплексів ЦСВЯП добудують до 2040 року – паралельно із заповненням майданчика Сховища контейнерами з ВЯП.

Джерело: ДП «НАЕК Енергоатом»

Комплекс для зберігання радіоактивних відходів «Вектор»

Насамперед «Вектор», розташований за 17 км від ЧАЕС, призначено для дезактивації і подальшого зберігання радіоактивних відходів, розосереджених по території чорнобильської зони відчуження. За приблизними оцінками, радіоактивних матеріалів в зоні близько 3 млн куб. м. Пусковий комплекс першої черги включає сховище для захоронення РАВ в залізобетонних контейнерах (ТРВ-1) і модульне сховище для захоронення радіоактивних відходів навалом (ТРВ-2), а також необхідні об'єкти інфраструктури (мийка автотранспорту, радіологічна лабораторія, санпропускник і т.д. .).

Крім того, тут будуть зберігатися радіоактивні відходи, накопичені Чорнобильською АЕС за період експлуатації, а також відходи, що виникають в процесі зняття ЧАЕС з експлуатації. Рідкі та тверді відходи (РРВ та ТРВ) після відповідних процедур на заводі з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ) та комплексі із поводження з твердими відходами (ПКПТРВ) буде перевезено до спеціально обладнаного поверхневого сховища твердих РАВ (СОПСТРВ, місткість — 50 250 м³) на «Вектор». Перші контейнери з ЧАЕС в «Вектор» вже завантажені.

Нарешті, тут будуть розміщуватися повернуті з Росії ВАВ ВЯП — продукти переробки палива реакторів ВВЕР-440 Рівненської АЕС, про які ми говорили вище. Це оскловані високоактивні відходи, які вже не можна використати ані в атомній енергетиці, ані де-небудь ще. Сюди ж передаватимуть відходи від спецкомбінатів системи «Радон». Можливо, тут же будуть розміщені і РАВ з інших АЕС України.

Коли перший ряд контейнерів буде заповнено, його заллють бетоном, а зверху почнуть складати наступний. Коли утворяться 4 забетонованих «поверхи», сховище законсервують і засиплють шарами глини, землі і засіють травою. У такому вигляді відходи зберігатимуться 300 років.

Світова практика передбачає два варіанти зберігання радіоактивних відходів: в геологічних формаціях глибоко під землею і в приповерхневих сховищах. З геологічними формаціями в Україні сутужно (якщо таке сховище і почнуть будувати, то не раніше ніж через 50 років, а комплекс «Вектор» придатний цілком. По-перше, в ньому є приповерхневе сховище, по-друге, він розташований в зоні відчуження).

Що краще: брати бруд з купи і перекладати його в сусідню яму, або тягти грязюку в долонях через весь двір в закут, заляпуючи все навколо і ризикуючи, що і в чистому до цього моменту кутку в цей бруд теж хтось влізе? Так уже сталося, що на території 10-ти кілометрової зони неможливе проживання в найближчі кілька тисяч років. Навіщо забруднювати решту України?

У будь-якому випадку, всі відходи, розміщені на «Векторі», матимуть суто українське походження.

Цікавий документ, можна поглянути, наприклад, на заповнення існуючих сховищ РАВ діючих АЕС України, який дає зрозуміти, що скоро везти РАВ, крім як на «Вектор», буде нікуди.

Захоронення післяаварійних РАО

При здійсненні першочергових заходів з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС протягом 1986-1987 років на території Зони відчуження було створено кілька об'єктів для захоронення та локалізації великих обсягів аварійних РАВ. Це пункти захоронення РАВ - ПЗРВ «Буряківка», ПЗРВ «Підлісний», ПЗРВ «ІІІ-я черга ЧАЕС» і пункти тимчасової локалізації РАВ (ПТЛРВ).

ПЗРВ «Буряківка»

ПЗРВ «Буряківка» призначений для захоронення твердих низько- і середньоактивних РАВ, які на протязі 30 років будуть перебувати під адміністративним контролем і 300 років — під санітарним наглядом. Пункт захоронення експлуатують з 1987 року, і він складається з 30-ти приповерхневих сховищ (траншей) для захоронення РАВ. Основним інженерним бар'єром, який забезпечує локалізацію радіонуклідів, є спеціально споруджений глиняний екран товщиною 1 метр. Всього з початку експлуатації в сховищах (траншеях) ПЗРВ «Буряківка» розміщено близько 1330,5 тис. тонн (665,25 тис. м³) РАВ чорнобильського походження.

Крім цього, на спеціально обладнаному майданчику на території ПЗРВ розміщена радіоактивно забруднена техніка, яка використовувалася при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. У 2012 році ДСП «ЦППРВ» за погодженням з Держатомрегулювання України почали демонтаж і фрагментацію цієї техніки.

Кілька років тому за погодженням з регулюючим органом пункт «Буряківка» був розширений на 6 додаткових міжтраншейних сховищ на 120 тис. м.

Ще про «Буряківку»...

Інші ПЗРВ

Нині не діючі ПЗРВ «Підлісний» та ПЗРВ «ІІІ-я черга ЧАЕС» були створені в перші роки ліквідації аварії на ЧАЕС. У цих об'єктах розміщувалися найнебезпечніші високоактивні і довгоживучі аварійні РАВ. В ідеалі, в майбутньому РАВ повинні бути вилучені з цих об'єктів і перепоховані в геологічному сховищі. Поки Україна визначається з геологічної формацією, в 2012 році на ПЗРВ провели роботи, спрямовані на захист від деградації і підтримку необхідних локалізуючих функцій інженерних бар'єрів цих сховищ, створення додаткових бар'єрів і удосконалення систем моніторингу.

ПТЛРАВ

Нарешті, на території Зони відчуження розміщено ще дев'ять пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів: «Станція Янів», «Нафтобаза», «Піщане плато», «Рудий ліс», «Стара Будбаза», «Нова Будбаза», «Прип'ять», «Копачі», «Чистогалівка», загальною площею близько 10 гектарів. Ці близько 1000 траншей і буртів з РАВ - стихійно створені в період ліквідації аварії майданчики, куди звалювалося і захоронювалося все, що тільки було можливо. Їх весь час контролюють і періодично перезахоронюють їх вміст в інші місця, якщо раптом виникає небезпека підтоплення і т.д.

«Розсоха»

Найвідоміший з пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ) «Розсоха» — 20-гектарний, нині ліквідований, "відстійник" зараженої техніки, де техніку було розміщено в очікуванні природного зниження дози до прийнятних значень.

Що мається на увазі під «зниженням до прийнятних значень»?

Якщо подивитися таблицю періоду напіврозпаду радіоактивних елементів, то можна побачити, що для різних радіоізотопів він становить від 28 років (стронцій-90) до 24 тисяч років (плутоній-239). При цьому ще багато хто помилково вважає, що якщо піврозпад — 28 років, то повний розпад — 28 * 2 = 56, але це не так.

Незалежно від початкової кількості стронцію-90, через 28 років залишиться рівно половина, через наступні 28 років  — одна чверть, ще через 28 — одна восьма і т.д. Щоб дізнатися приблизний час повного розпаду, слід помножити період напіврозпаду на 20. Наприклад, для стронцію-90 час повного розпаду становить близько 560 років (ну а для плутонію, відповідно, півмільйона років). Знаючи, якими ізотопами заражена місцевість або техніка, можна прикинути, протягом якого часу в зоні не можна буде жити або через скільки років техніку можна буде переплавити.

Зараз вся техніка «Розсохи» фрагментована або «повторно запущена в господарський обіг».

Випуск № 28 від 27 грудня 2019 р.

Випуск № 27 від 13 грудня 2019 р.:

- 14 грудня — День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС;
- ЧАЕС передає досвід країнам Азії;
- НБК: три роки по завершенні будівництва (продовження);
- Сага про «Саркофаг» (продовження).

Випуск № 25-26 від 29 листопада 2019 р.:

- Асамблея донорів пройшла успішно;
- Сага про «Саркофаг»;
- НБК: три роки по завершенні будівництва;
- Щоб місто було красивим: оголошено конкурс на краще новорічне оформлення.

Випуск № 24 від 15 листопада 2019 р.:

- Інспекція Ядерного пулу;
- KAERI-ЧАЕС: співпраця з Кореєю;
- Кінець КВАНТової ери;
- Бюджет участі 2019: голосуємо за проєкти славутичан.

Випуск № 23 від 01 листопада 2019 р.:

- BROKK: вивчаємо, вчимося, вдосконалюємося;
- Нова установка звільнення від регулюючого контролю;
- Бельгійський досвід поводження з РАВ;
- Бути пам’ятнику чи ні?.

Випуск № 22 від 18 жовтня 2019 р.:

- Ліцензію на вивезення РАВ отримано;
- Виконуємо демонтаж обладнання;
- НБК потрапив у список 50 найвпливовіших проєктів світу;
- Про психологів, які працюють на ЧАЕС.

Випуск № 21 від 04 жовтня 2019 р.:

- Залишити відбиток в історії;
- Про нововведення - з перших вуст;
- Жити в епоху змін;
- До Кореї з досвідом і за досвідом.

Випуск № 20 від 20 вересня 2019 р.:

- Велике переселення;
- Національний семінар МАГАТЕ;
- Політика відкритих дверей;
- 17 вересня — День рятувальника.

Випуск № 18-19 від 06 вересня 2019 р.:

- СВЯП-2: холодні випробування завершено;
- Бути в системі;
- Будівництво НБК офіційно завершено;
- Історія ЧАЕС — з архівів КДБ.

Випуск № 17 від 23 серпня 2019 р.:

- Як ЧАЕС забезпечила безпечне будівництво НБК;
- СВЯП-2: завершуються "холодні" випробування ;
- Історія ЧАЕС з архівів КДБ;
- Коротко про роботи по поводженню з РАВ.

Випуск № 16 від 09 серпня 2019 р.:

- На Чорнобильській АЕС вшанували підприємства та організації, які брали участь в будівництві нового безпечного конфайнмента;
- Підписано контракт на створення інфраструктури для демонтажу ОУ;
- Під створення муралу почали грунтувати стіну;
- Проект моніторингу стану водойми-охолоджувача.

Випуск № 15 від 26 липня 2019 р.:

- ЗПРРВ поновив роботу;
- Крупним планом: новий мікроскоп лабораторії;
- Природа зони стала ближче;
- Хто він — єдиний темношкірий ліквідатор?

Випуск № 14 від 12 липня 2019 р.:

- НБК передано Чорнобильській АЕС;
- З Указу Перезидента України №512/2019;
- Як науковці по водоймі ходили;
- Історія ЧАЕС — кіношна і справжня.

Випуск № 13 від 27 червня 2019 р.:

- 100 днів Сергія Калашника у запитаннях та відповідях;
- Коли пристрасті вирують;
- Чорнобильська АЕС: нетрадиційний погляд на долю і значення підприємства;
- Наша собача справа.

Випуск № 12 від 14 червня 2019 р.:

- Дозиметрична історія ЧАЕС;
- Славутич відсвяткував День народження;
- Чорнобиль справжній та вигаданий;
- Коротко про важливе.

Випуск № 11 від 31 травня 2019 р.:

- Вийшли на фінішну пряму;
- На Чорнобильській АЕС працюють експертні місії МАГАТЕ;
- «Ти загинув, щоб жили ми...»;
- Програма до Дня міста.

Випуск № 10 від 17 травня 2019 р.:

- Чорнобильська вишиванка;
- Промисловий майданчик ЧАЕС відвідав Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні;
- ВАО АЕС святкує 30-річчя;
- На СВЯП-2 тривають комплексні випробування.

Випуск № 09 від 26 квітня 2019 р.:

- До 33-ї річниці Чорнобильської катастрофи;
- На ЧАЕС відбулася місія технічної підтримки;
- На НБК триває режим пробної експлуатації;
- Прем'єр-міністр відвідав ЧАЕС.

Випуск № 08 від 12 квітня 2019 р.:

- КВАНТовий сигнал;
- На ЧАЕС створять мурал;
- Затверджено план співпраці з МАГАТЕ;
- Тривають гарячі випробування на ПКПТРВ.

Випуск № 06-07 від 29 березня 2019 р.:

- На ЧАЕС новий керівник;
- Неможливе для одного стає можливим для багатьох. 18 років співпраці ЧАЕС і МАГАТЕ;
- Зона НЕвідчуження Атомпрофспілки;
- Завершено розробку Концепції нової програми зняття ЧАЕС з експлуатації на 2021-2031 роки.

Випуск № 05 від 15 березня 2019 р.:

- Центр візуалізації буде розвиватися;
- ІАСК “переїзджає” на НБК;
- Структура зони відчуження змінюється;
- Історія ЧАЕС — з архівів КДБ.

Випуск № 04 від 01 березня 2019 р.:

- Випробування системи основних кранів НБК;
- Рукописи не згорять. Ретроспективна дозиметрія ліквідаторів Чорнобильської катастрофи;
- Експертна допомога МАГАТЕ у поводженні з РАВ;
- Буденні роботи великого проекту;
- Новий проект з Vodafone?

Випуск № 03 від 15 лютого 2019 р.:

- Колегія ДАЗВ: підбито підсумки минулого року;
- Нова електростанція для Славутича?;
- На НБК введено експлуатаційний режим роботи частини систем;
- Профспілкова конференція: без екстриму і несподіванок;
- Чому вам потрібно перепідписати декларацію з сімейним лікарем?

Випуск № 02 від 01 лютого 2019 р.:

- Дозвіл на експлуатацію огороджувального контуру отримано;
- Центр візуалізації зняття з експлуатації ЧАЕС: змоделювати безпеку;
- Перевірка бар’єрної функції НБК;
- Лорін Додд. Фізик-ядерник, що живе на яхті;
- З архівів КДБ. Як будувався 5 енергоблок ЧАЕС.

Випуск № 01 від 18 січня 2019 р.:

- Чорнобильська АЕС: новий рік — нові плани;
- Світова ядерна енергетика у 2018 році;
- У пошуках відповідей на складні питання;
- На шляху до вводу в експлуатацію;
- Уряд врегулював деякі питання видачі посвідчень «чорнобильцям».

ДНТЦ ЯРБ переймає досвід США щодо комп’ютерної безпеки та ліцензування інформаційних та керуючих систем АЕС

06.03.2019

Минулого тижня за участі представників Комісії ядерного регулювання (КЯР) США, Брукхевенської національної лабораторії (БНЛ) США, Державної інспекції ядерного регулювання (Держатомрегулювання) та Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) відбувся семінар щодо ліцензування інформаційних та керуючих систем (ІКС) та кібербезпеки. Захід проведено в рамках виконання завдань відповідної угоди між БНЛ і ДНТЦ ЯРБ.

Энергоблок №2 Ривненской АЭС отключен от энергосети для проведения планового ремонта

06.03.2019

В соответствии с согласованной заявкой 6 марта 2019 года в 00:01 энергоблок №2 Ривненской АЭС (ВВЭР-440) отключен от энергосети для проведения планово-предупредительного ремонта. Сейчас проводятся операции по Программе останова блока. По состоянию на 8 часов 6 марта в работе находятся три энергоблока Ривненской АЭС с суммарной нагрузкой 2 350 МВт. Замечаний к работе основного оборудования действующих энергоблоков и персонала нет. За прошедшие сутки энергоблоками РАЭС произведено 65,0 млн кВт-ч электроэнергии, с начала месяца – 331,5 млн кВт-ч электроэнергии и с начала года - 3 млрд 782,1 млн кВт-ч электроэнергии.

Восстановление атомной энергетики в Японии ведёт к снижению потребления ископаемых видов топлива

06.03.2019

Как ожидается, в 2019 году импорт сжиженного природного газа (СПГ) в Японию сократится на 10% в связи с возвращением в эксплуатацию ряда энергоблоков АЭС, остановленных после аварии в Фукусиме. Такой прогноз содержится в опубликованном 5 марта 2019 года докладе Агентства энергетической информации США (US Energy Information Administration, EIA). До 2011 года атомная энергетика обеспечивала около 30% выработки электроэнергии в Японии. Однако в течение двух лет после событий в Фукусиме все АЭС страны были постепенно остановлены для проведения проверок их безопасности, после которой часть энергоблоков должны были быть окончательно выведены из эксплуатации, а часть – модернизированы для приведения их в состояние с новыми, более жёсткими, чем прежде, «постфукусимскими» нормами безопасности.

АЭС Козлодуй продолжает деятельность, направленную на исполнение требований Евросоюза о диверсификации поставок топлива

06.03.2019

Болгарская АЭС "Козлодуй" продолжает деятельность, направленную на исполнение требований Евросоюза о диверсификации поставок ядерного топлива, говорится на сайте станции. "В связи с предстоящим истечением срока действия договора о поставках нового ядерного топлива для блоков №№5/6 АЭС "Козлодуй" с текущим поставщиком, компанией АО "ТВЭЛ", и в соответствии с политикой агентства "Euratom Supply Agency" по обеспечению возможности диверсификации поставок ядерного топлива, АЭС "Козлодуй" поручила компании "Westinghouse Electric Sweden AB" разработать технико-экономическое обоснование лицензирования и внедрения усовершенствованного типа ядерного топлива на пятом и шестом блоках при работе на тепловой мощности 3120 МВт(т)", - говорится в сообщении.

В течение 10 лет Китай может обогнать США в атомной энергетике

05.03.2019

В начале марта 2019 года исполнительный директор Международного энергетического агентства (IEA) Фатих Бирол (Fatih Birol) выступил в комитете Сената США по энергетике и природным ресурсам, где рассказал сенаторам о тенденциях в развитии мировой энергетики, в первую очередь ядерной. По его словам, сегодня атомная индустрия в США сталкивается с серьезными вызовами, и, если не принять эффективных политических шагов, то США уступят Китаю мировое лидерство в атомной энергетике.

Работы по проекту VTR возглавит нацлаборатория Айдахо

05.03.2019

Национальная лаборатория Айдахо возглавит работы по проекту по созданию в США быстрого исследовательского реактора VTR с натриевым теплоносителем. Напомним, что 28 февраля 2019 года министр энергетики США Рик Перри объявил о начале разработки концептуального проекта реактора VTR и назвал данный реактор одним из фундаментальных проектов, перечисленных в законе "Nuclear Energy Innovation Capabilities Act" от 2017 года. Директор нацлаборатории Айдахо Марк Питерс подчеркнул, что быстрый исследовательский реактор необходим для "обеспечения надёжного будущего для перспективных реакторов".

Георгий Тошинский: безопасность - фактор человеческий

05.03.2019

На вопросы корреспондентов AtomInfo.Ru ответил советник генерального директора ГНЦ РФ - ФЭИ, советник генерального директора АО "АКМЭ-инжиниринг" Георгий ТОШИНСКИЙ.

На РАЭС обсудили текущее состояние и стратегию развития культуры безопасности

05.03.2019

Обсуждению нынешнего состояния выполнения мероприятий по культуре безопасности на предприятии и определению дальнейшей стратегии ее развития было посвящено очередное 19-е заседание Совета по культуре безопасности, которое состоялось на площадке Ривненской АЭС. Первое в 2019 году заседание Совета по культуре безопасности состоялось во главе с генеральным директором РАЭС Павлом Павлышиным при участии членов Совета – руководства электростанции. Традиционно первым рассмотрели вопросы выполнения решений, занесенных в протокол предыдущего 18-го заседания.

Росатом оценил первоначальные вложения в АЭС "Белене" в €1,5 млрд

04.03.2019

Росатом оценил в €1,5 млрд уже вложенный объем первоначальных инвестиций в строительство АЭС "Белене" в Болгарии, однако на доведение объекта понадобится сумма "кратно больше". Об этом сообщил журналистам глава Росатома Алексей Лихачев. "Мы первоначальный вклад оцениваем на уровне €1,5 млрд, но очевидно, что сумма на доведение этого объекта будет кратно больше. Поэтому вся соль будущих переговорах состоит в том, на каких условиях может быть привлечено финансирование для реализации проекта", - сказал он.

Бельгийские АЭС возвращаются к стабильной работе

04.03.2019

Коэффициент использования установленной мощности (КИУМ) двух АЭС в Бельгии – в нынешнем году увеличится до 78% вместо 52% в прошлом году. Как ожидается, в 2020 году этот показатель увеличится до 79%, а в 2021 году – до 93%. В этом прогнозе учтены в том числе и плановые отключения на первом и втором блоках АЭС Дул и первом блоке АЭС Тианж. На двух бельгийских АЭС – Дул и Тианж, управляемых компанией Electrabel, эксплуатируется семь реакторов суммарной мощностью 5,9 ГВт, снабжая электроэнергией не только саму Бельгию, но также Нидерланды и Люксембург. Внеплановые отключения ряда энергоблоков в прошлом году привели к убыткам в 200 млн евро.

Framatome поставил перегрузочную партию кассет ATRIUM 11 на Олкилуото-1

04.03.2019

Компания "Framatome" поставила перегрузочную партию кассет ATRIUM 11 на первый блок финской АЭС "Олкилуото". Это первая в мире перегрузочная партия кассет ATRIUM 11, уточняют во французской компании. Она была изготовлена на заводе "Framatome" в Лингене (Германия). В сообщении французской компании кассеты ATRIUM 11 названы "лидером рынка топлива для водяных кипящих реакторов". Они отличаются "непревзойдёнными экономическими показателями, большими запасами безопасности и большей гибкостью в эксплуатации".

Болгария может начать строительство АЭС "Белене" в 2020-2021 годах

04.03.2019

Строительство АЭС "Белене" в Болгарии может начаться в 2020-2021 годах, конкуренцию Росатому могут составить китайская CNNC, американская GE и французская Framatome. Предполагается, что строительство атомной станции может начаться в 2020-2021 годах", - отмечается в материалах. Сообщается также, что потенциальные инвесторы должны быть готовы подключиться к реализации проекта на условиях болгарской стороны - без предоставления госгарантий и заключения долгосрочных договоров на выкуп электроэнергии.

MegaPower - реактор на тепловых трубах

04.03.2019

Концепция малого реактора "MegaPower", предложенная национальной лабораторией Лос-Аламоса (LANL), появилась на свет относительно недавно, но уже приобрела немало сторонников и последователей. О своём интересе к ней говорят американские военные, выбирающие реакторные технологии для мобильных АЭС, а компания "Westinghouse" развила идеи Лос-Аламоса в собственный малый проект "eVinci".

Комиссия Госатомрегулирования провела инспекционное обследование на Хмельницкой АЭС

04.03.2019

У рамках розгляду заяви НАЕК «Енергоатом» щодо внесення змін до ліцензії на право здійснення діяльності на етапі життєвого циклу «експлуатація ядерної установки» енергоблоків №1, 2 Хмельницької АЕС, комісія Держатомрегулювання провела інспекційне обстеження. Інспекційне обстеження проводилося згідно із законом України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» з метою перевірки спроможності заявника дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки, а також перевірки повноти і достовірності відомостей, що містяться у документах, поданих НАЕК «Енергоатом» разом із заявою.

DoE стартовало проект VTR

04.03.2019

Министерство энергетики (DoE) США объявило о начале работ по проекту создания быстрого исследовательского реактора, пишет "World Nuclear News". Речь идёт о реакторе, известном как VTR (Versatile Test Reactor), или как Versatile Fast Neutron Source. Завершение работ по строительству реактора может произойти в 2026 году. Министерство заявило, что наличие собственного быстрого исследовательского реактора поможет США достигнуть поставленных целей по разработке перспективных реакторных технологий.

На РАЭС обсудили ремонтную кампанию энергоблока №3 в 2019 году

04.03.2019

После продления срока эксплуатации энергоблока №3 (ВВЭР-1000) Ривненской АЭС на энергоблоке продолжается реализация мероприятий по модернизации оборудования и повышения уровня безопасности. Ход выполнения мероприятий периодически обсуждается во время технических совещаний, очередное из которых состоялось 1 марта во главе с главным инженером - первым заместителем генерального директора РАЭС Павлом Ковтонюком при участии заместителей главного инженера, руководителей структурных подразделений электростанции.

Ремонтный персонал Энергоатома проходит специальную подготовку в учебно-тренировочном центре ЗАЭС

04.03.2019

В тренажерном комплексе специальной подготовки ремонтного персонала учебно-тренировочного центра Запорожской АЭС проходит обучение ремонтный персонал ОП «Южно-Украинская АЭС» и ОП «Атомремонтсервис». «На последнем заседании Совета главных инженеров НАЭК «Энергоатом», где рассматривались вопросы по эксплуатации и ремонту оборудования энергоблоков, одним из актуальных был вопрос о ремонте системы уплотнения вала турбогенератора. По решению Совета руководство Компании поручило учебно-тренировочному центру Запорожской АЭС организовать и провести обучение по этой теме для персонала ОП ЮУАЭС и ОП «Атомремонтсервис». И это уже четвертая группа ремонтного персонала с АЭС Украины и сторонних организаций, которая проходит специальный курс подготовки на нашем тренажерном комплексе», - рассказал заместитель главного специалиста по АЭС по подготовке ремонтного персонала Александр Кулибов.

Ривненская АЭС планирует 6 марта вывести энергоблок №2 в плановый ремонт

04.03.2019

В соответствии с графиком ремонтов действующих энергоблоков АЭС Украины и в соответствии с согласованной заявкой 6 марта 2019 года планируется отключение от энергосети энергоблока №2 Ривненской АЭС (ВВЭР-440) для проведения капитального планово-предупредительного ремонта, рассчитанного на 63 календарных суток. В ходе ремонта запланировано выполнить основные ремонтные работы, в частности по повышению плотности системы герметичного ограждения реакторной установки и устранения замечаний по квалификации на сейсмические воздействия оборудования и сейсмостойкости трубопроводов.

На Ривненской АЭС будет построен новый объект водоподготовки

04.03.2019

На Ривненской АЭС начнется строительство нового здания водоподготовительной установки химводоочистки (ВПУ ХВО). Такое решение было принято на совещании под председательством генерального директора РАЭС Павла Павлышина, с участием руководства электростанции и всех ее технических специалистов. В входе совещания было разработано концептуальное техническое решение, которое предусматривает, как строительство нового объекта, так и техническое переоснащение и реконструкцию существующей ВПУ ХВО.

Росатом готов достроить АЭС "Белене" в Болгарии в сжатые сроки

03.03.2019

Госкорпорация "Росатом" готова наравне с другими претендентами участвовать в конкурсе на возобновление строительства атомной станции "Белене" в Болгарии и способна завершить возведение этого объекта в сжатые сроки. Об этом журналистам заявил первый замруководителя аппарата правительства РФ Сергей Приходько. "Сегодня видим конструктивный настрой нынешнего болгарского правительства, намеренного дать рестарт сооружению АЭС "Белене". Российская компания готова наравне с другими компаниями участвовать в конкурсных процедурах", - сказал Приходько. По его словам, у России "лучшие реакторы в мире, отвечающие высшим - постфукусимским - требованиям безопасности", а Росатом является лидером по строящимся атомным блокам.

АЭС Columbia отработала февраль в режиме no touch

02.03.2019

АЭС "Columbia", расположенная рядом с городом Ричланд (штат Вашингтон, США) в течение всего февраля 2019 года работала в специальном режиме, пишет "Tri-City Herald". Федеральное агентство "Bonneville Power Administration" (BPA), отвечающее за сбыт генерации АЭС "Columbia", потребовало в феврале от станции работать в режиме no touch из-за повышенного спроса в регионе на электроэнергию, образовавшегося вследствие холодов. Режим "no touch" вводит существенные ограничения на любые действия, способные привести к снижению мощности энергоблока ниже номинала или создать риски такого снижения.

Озвучены новые сроки пуска Курской АЭС-2

01.03.2019

Директор Курской АЭС Вячеслав Федюкин в эфире областного телеканала рассказал о ходе строительства станции замещения Курской АЭС-2. Говоря о сроках ввода первого энергоблока, директор употребил неопределенное выражение «зависит от востребованности энергии». «План ввода энергоблоков блоков ВВЭР-ТОИ зависит не столько от мастерства строителей, сколько от потребностей рынка, - сказал Вячеслав Федюкин. – Рынок регулирует, где будет точка потребления этой электроэнергии. Поэтому перспектива наша в районе 2023-2024 года по первому блоку».

Игналинская АЭС загрузила в промежуточное хранилище отработанного ядерного топлива 95 контейнеров с ОЯТ

01.03.2019

95 контейнеров с отработанным ядерным топливом уже находятся на местах хранения в промежуточном хранилище ОЯТ. Всего в 2019 году в ПХОЯТ планируется разместить 40 контейнеров. Все работы по снятию с эксплуатации ИАЭС планируется завершить до конца 2038 года. Напомним, что год назад, феврале 2018 г., из реактора второго энергоблока была выгружена последняя тепловыделяющая сборка, и тем самым в реакторе не осталось отработанного ядерного топлива. После окончательного останова энергоблока №2 в 2009 году только часть использованного топлива была выгружена в бассейны выдержки, остальное топливо находилось в реакторе в ожидании ввода в эксплуатацию нового промежуточного хранилища для отработанного ядерного топлива (проект В1). Игналинская АЭС возобновила выгрузку ядерного топлива из реактора 2-го блока летом 2017 года - после того, как предприятие получило лицензию на промышленную эксплуатацию нового промежуточного хранилища для ОЯТ.

Westinghouse объявляет о запуске в эксплуатацию ядерного топлива нового поколения Triton11

01.03.2019

Один из крупнейших в мире производителей ядерного топлива корпорация Westinghouse объявила о запуске в эксплуатацию топливных сборок нового поколения под названием Triton11. Новое топливо разработано для реакторов на кипящей воде (BWR) и получило коммерческое название Triton11, также используется техническое название 11x11 BWR. Как понятно из этого названия, топливная сборка представляет собой квадрат (в отличие от АЭС российской конструкции, где топливные сборки имеют сечение в виде шестигранника, на большинстве АЭС мира используются сборки квадратного сечения) со сторонами 11x11. В эту сборку входит 91 полноразмерный топливный стержень, десять стержней длиной в одну треть от максимальной длины и восемь стержней длиной в две трети.

На Хмельницкой АЭС завершили работу международные эксперты ВАО АЭС

01.03.2019

З 25 лютого по 1 березня 2019 року на Хмельницькій АЕС працювали міжнародні експерти Всесвітньої асоціації операторів, які експлуатують атомні електростанції. У рамках підготовки до цьогорічної партнерської перевірки, представники місії здійснили загальний огляд станції, спостереження за ремонтними роботами, навчанням та підготовкою персоналу на повномасштабному тренажері блочного щита управління, ознайомилися з основною документацією підрозділів ХАЕС. Загалом під час візиту міжнародні експерти здійснили перевірку наступних напрямків діяльності ВП ХАЕС: організаційної структури, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, інженерно-технічного забезпечення, досвіду експлуатації, радіаційного захисту, підготовки персоналу, протиаварійної готовності, протипожежного захисту, хімії.

Калининская АЭС: ремонтную кампанию 2019 года продолжает энергоблок №2

01.03.2019

На Южно-Украинской атомной электростанции 27 февраля специалисты АЭС Козлодуй (Болгария) знакомились с практическим опытом проведенной реконструкции предохранительных клапанов (ПК) парогенераторов. В состав делегации входили представители реакторного и турбинного цехов болгарской АЭС, а также ее компании-партнера «ENEK KONSULТ». Замена предохранительных клапанов парогенераторов на трех энергоблоках Южно-Украинской АЭС была предусмотрена «Комплексной программой модернизации и повышения безопасности энергоблоков АЭС». В 2011-2012 годах импульсные клапаны производства Чеховского завода энергетического машиностроения (Россия) на всех трех энергоблоках были заменены на ПК немецкой фирмы «Bopp&Reuther».

Специалисты ЮУАЭС поделились опытом проведения реконструкции парогенераторов с болгарскими коллегами

01.03.2019

На Южно-Украинской атомной электростанции 27 февраля специалисты АЭС Козлодуй (Болгария) знакомились с практическим опытом проведенной реконструкции предохранительных клапанов (ПК) парогенераторов. В состав делегации входили представители реакторного и турбинного цехов болгарской АЭС, а также ее компании-партнера «ENEK KONSULТ». Замена предохранительных клапанов парогенераторов на трех энергоблоках Южно-Украинской АЭС была предусмотрена «Комплексной программой модернизации и повышения безопасности энергоблоков АЭС». В 2011-2012 годах импульсные клапаны производства Чеховского завода энергетического машиностроения (Россия) на всех трех энергоблоках были заменены на ПК немецкой фирмы «Bopp&Reuther».

Понад 50 мільйонів на безпеку: на РАЕС нова система контролю

01.04.2019

Персоналом Рівненської АЕС реалізовано плановий захід Комплексної зведеної програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України (КзПБ). Введено у дослідну експлуатацію систему дистанційного контролю зусиль в арматурних канатах системи попереднього напруження захисної оболонки (ЗО) енергоблоку №3 РАЕС. Система себе зарекомендувала успішно. Тож під час ППР 2019 року на енергоблоці №3 її буде введено у промислову експлуатацію.

Огляд за лютий 2019 року

Огляд за січень 2019 року

2018 рік 

2017 рік 

2015 рік

2014 рік

2013 рік

2012 рік