Заява про політику інформаційної безпеки (кібербезпеки)

Заява про політику у сфері охорони здоров'я та безпеки праці

Заява про політику з управління ризиками

Заява про політику у сфері фізичного захисту і визнання пріоритету культури захищеності

Декларація енергетичної політики ДСП "Чорнобильська АЕС"

Заява про політику з безпеки ДСП «Чорнобильська АЕС»

Заява про політику у сфері управління старінням елементів і конструкцій об'єктів ДСП «Чорнобильська АЕС»

Заява про єдину технічну політику ДСП «Чорнобильська АЕС»

Декларація про місію, бачення та цінності ДСП «Чорнобильська АЕС»

Заява про інформаційну політику ДСП «Чорнобильська АЕС»

Заява про політику щодо забезпечення якості ДСП «Чорнобильська АЕС»

Заява про політику щодо керування персоналом ДСП «Чорнобильська АЕС» та утвердження ґендерної рівності

Політика інформаційної безпеки ДСП ЧАЕС

Заява про екологічну політику та задачі у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування на ДСП ЧАЕС

Про політику щодо безпечності харчових продуктів

Статут ДСП «Чорнобильська АЕС» (нова редакція). Затверджено 14 березня 2023 року
Статут ДСП «Чорнобильська АЕС» (нова редакція). Затверджено 19 січня 2023 року
Статут ДСП «Чорнобильська АЕС» (нова редакція). Затверджено 07 липня 2020 року
Статут ДСП «Чорнобильська АЕС» (нова редакція). Затверджено 18 грудня 2019 року
Статут ДСП «Чорнобильська АЕС» (нова редакція). Затверджено 07 вересня 2018 року
Статут ДСП «Чорнобильська АЕС» (нова редакція). Затверджено 04 липня 2018 року
Статут ДСП «Чорнобильська АЕС» (нова редакція). Затверджено 27 січня 2016 року
Статут ДСП «Чорнобильська АЕС» (нова редакція). Затверджено 23 липня 2014 року
Статут ДСП «Чорнобильська АЕС» (нова редакція). Затверджено 27 жовтня 2008 року
Статут ДСП «Чорнобильська АЕС» (нова редакція). Затверджено 12 серпня 2005 року

Завантажити: Наказ про затвердження «Антикорупційної програми ДСП «Чорнобильська АЕС». 

Завантажити: Антикорупційна програма ДСП «Чорнобильська АЕС». 

Завантажити: Наказ "Про оцінку корупційних ризиків" від 28.10.2021 за № 1339. 

Завантажити: Звіт з оцінки корупційних ризиків. 

Скринька довіри ДСП «Чорнобильська АЕС» для повідомлення особами про факти порушення Антикорупційної програми, вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень:

Якщо Ви стали свідком або Вам стало відомо про вчинення корупційних правопорушень та інших неправомірних дій посадовими особами і працівниками ДСП ЧАЕС, Ви можете надіслати повідомлення про це на електронну адресу 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

або зателефонувати на телефон довiри

+380 4593 4-42-79

Також повідомити про вчинення корупційних правопорушень та інших неправомірних дій можливо на сайті "Національного агентства з питань запобігання корупції" за наступним посиланням:

Повідомити про корупцію

Відвідання Чорнобильської АЕС здійснюється згідно Порядку відвідування громадянами України, іноземними делегаціями та іноземцями зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, затвердженого наказом МНС України за № 1157 від 02.11.2011:

Для відвідування необхідно направити письмовий запит на ім'я голови Державного агентства України з управління зоною відчуження з проханням про організацію візиту. 
У запиті необхідно вказати наступні дані: 
- прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), громадянство та
дані паспортного документа;
- мета відвідування;
- термін відвідування (час та дата в'їзду і виїзду);
- об'єкт (маршрут), який плануються для відвідування;
- характер та обсяг інформації, яку бажає отримати відвідувач;
- особи, з якими плануються зустрічі (у разі необхідності).
А також вказати контактні телефони особи, що займається організацією візиту. Запит оформляється з вичерпними відповідями на всі  запитання без скорочень і абревіатур.
У письмовому запиті на відвідування додатково  вказується 
інформація  щодо  відсутності в осіб медичних протипоказань до перебування у зазначеній зоні.
Строк відвідування громадянами України, іноземцями та особами без громадянства території  зони  відчуження  і  зони  безумовного (обов'язкового) відселення не може перевищувати 5 днів.

До письмового запиту на відвідування додається заповнена Заявочна форма по дозиметричному контролю на ЧАЕС.

Лист необхідно відправити на електронну пошту Агентства Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. не пізніше, ніж за 10 робочих днів до передбачуваної дати візиту. 

За результатами розгляду письмового запиту буде підготовлена і узгоджена програма, що є підставою для в'їзду до зони відчуження і на територію Чорнобильської АЕС або мотивована відмова.

Підставами для відмови у відвідуванні зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення громадянам України, іноземцям та особам без громадянства є:
- недосягнення зазначеними особами вісімнадцятирічного віку;
- незазначення у письмовому запиті особою даних, визначених вище;
- зазначення у запиті недостовірних відомостей;
- настання несприятливих погодних умов;
- загроза виникнення надзвичайної ситуації або пожежі  у
пожежонебезпечний період;
- виконання ремонтних (науково-дослідних, технологічних) та інших робіт, які унеможливлюють перебування сторонніх осіб на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення;
- у разі отримання   від  правоохоронних  органів  інформації
стосовно причетності особи до терористичної діяльності.

Телефонуйте:

з питань відвідування зони відчуження та поселення в м. Чорнобиль
+38 (04593) 5-24-61

з питань відвідування Чорнобильскої АЕС
+38 (04593) 4-34-24

з питань поселення в м. Славутич
+38 (04579) 2-10-11
www.hotel-slavutich.net

Рішення про дострокове виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС Україна прийняла після підписання 25 грудня 1995 року Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Урядами країн «Великої сімки» та Комісією Європейського Співтовариства.

Основний матеріал: Поставарійна експлуатація і зупинка

29 листопада 2000 року постановою Кабінету Міністрів України була затверджена «Комплексна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС». Це був документ державного рівня, що визначав зміст діяльності зі зняття з експлуатації енергоблоків ЧАЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

У 2009 році прийнято Закон України «Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему». Комплексна програма 2000 року втратила своє значення і її дія була припинена.

Для ЧАЕС прийнято стратегію «відкладеного поетапного демонтажу» SAFSTOR (від англ. SAFe STORage — безпечне зберігання, зберігання під наглядом).

Стратегія SAFSTOR передбачає, що АЕС з вивантаженим ядерним паливом знаходиться під контролем протягом певного періоду, після якого будуть виконані роботи для досягнення умов кінцевого стану, прийнятого для цього майданчика. За період такого зберігання загальний рівень радіоактивного забруднення реактора зменшиться завдяки природному розпаду деяких радіоактивних речовин, що скоротить кількість радіоактивних матеріалів, які належать вилученню під час завершальної стадії зняття з експлуатації.

Згідно з Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації проводиться у 4 етапи:
1. Припинення експлуатації (підготовчий етап до зняття з експлуатації, тривав з 2000 по 2015 роки). Етап, під час якого здійснено вилучення ядерного палива та переміщення його у сховище відпрацьованого ядерного палива, призначене для довгострокового зберігання.
2. Остаточне закриття та консервація реакторних установок (сучасний етап, з 2015 до орієнтовно 2028 року). Завданнями для цього етапу є:
    • Приведення енергоблоків ЧАЕС до стану, який виключає можливість використання їх для виробництва електроенергії
    • Звільнення енергоблоків від джерел іонізуючого випромінювання, що підлягають контролю
    • Консервація реакторів і найбільш радіаційно забрудненого устаткування
3. Витримка реакторних установок протягом періоду, під час якого повинне відбутися природне зниження радіоактивного випромінювання до прийнятного рівня (орієнтовно до 2045 року)
4. Демонтаж реакторних установок. Етап, на якому буде проведено демонтаж устаткування та очищення майданчика з метою максимального зняття обмежень і регулюючого контролю (орієнтовно до 2064 року)

Кінцевою метою зняття з експлуатації ЧАЕС передбачається стан «бура пляма».

«Бура пляма» — стан, який фактично означає очищення майданчика та будівельних структур до рівня забруднення, який відповідає забрудненню території Зони відчуження, що оточує ЧАЕС.

Зважаючи на особливості розташування ЧАЕС та перспективи створення Зони спеціального промислового використання в межах Зони відчуження розробляється концепція подальшого розвитку Чорнобильської АЕС, у якій буде визначений кінцевий стан майданчика як «Промислово розвинений майданчик». Розвиток майданчика ЧАЕС має не тільки зменшити тягар для державного бюджету, пов'язаний з утриманням Зони відчуження, ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та зняттям її з експлуатації, але й повернути відчужені землі до господарської діяльності та дати поштовх для економічного розвитку поліського регіону.

Для цього необхідно ефективно використовувати такі особливості Зони відчуження та промислового майданчика ЧАЕС, як:
• Наявність розвиненої виробничої інфраструктури: системи зв'язку, енергозабезпечення, фізичного захисту, водопостачання, радіаційного моніторингу, автомобільних та залізничних під'їздів
• Ізольованість від місць постійного проживання населення
• Наявність кваліфікованого персоналу для роботи з радіоактивними матеріалами
• Розташування на території Зони відчуження, що обмежена для проживання населення

Пропонується більш активно використовувати ці особливості та можливості промислового майданчика ЧАЕС і Зони відчуження для потреб атомної галузі Україні в частині зняття з експлуатації блоків атомних станцій та поводження з радіоактивними матеріалами.

Аварія на енергоблоці № 4 Чорнобильської АЕС сталася 26 квітня 1986 року у ході проведення проектних випробувань однієї з систем забезпечення безпеки.

Дана система безпеки передбачала використання залишкової енергії обертання турбогенераторів, що зупиняються, для вироблення електроенергії в умовах двох одночасних аварійних ситуацій.

Ситуація №1 — повна втрата електропостачання АЕС, зокрема головних циркуляційних насосів і насосів системи аварійного охолоджування реактора;
Ситуація №2 — максимальна проектна аварія, яка в проекті розглядається як розрив трубопроводу великого діаметра циркуляційного контура реактора.

Проектом передбачалося, що при відключенні зовнішнього електроживлення, електроенергія, що виробляється турбогенераторами за рахунок залишкового обертання, подається для запусків насосів, що входять в систему аварійного охолоджування реактора. Це забезпечило б гарантоване охолодження реактора.

Окрім Чорнобильської, на жодні АЕС з реакторами РВПК-1000 після введення їх в експлуатацію, подібні проектні випробування не проводилися.

Випробування на 4-у енергоблоці було заплановано провести вдень 25 квітня 1986 року при тепловій потужності реактора 700 мВт, після чого реактор планувалося зупинити для проведення планових ремонтних робіт. Таким чином, випробування повинні були проводитися в режимі зниженої потужності, для якого характерні підвищена, щодо номінального, витрата теплоносія через реактор, незначний недогрів теплоносіїв до температури кипіння на вході в активну зону і мінімальний паровміст. Ці чинники мали прямий вплив на масштаб аварії.

О 1 годині 23 хвилини 04 секунди почалися випробування і чотири головні циркуляційні насоси почали працювати від залишкового обертання турбогенератора, у зв'язку з чим витрата води почала зменшуватися, а вміст пару рости.

О 1 годині 23 хвилини 43 секунди почалося стрімке зростання потужності, після чого пролунали вибухи. Реактор було зруйновано, а з його розвалу в атмосферу поступали величезні об'єми радіоактивних речовин. На енергоблоці № 4 почалася пожежа.

Ліквідація наслідків аварії почалася одразу у ніч аварії.

Впродовж декількох годин після руйнування 4-го енергоблока пожежним і персоналу ЧАЕС вдалося ліквідувати численні вогнища займань, що запобігло загрозі поширення пожежі на інші енергоблоки. Відразу після аварії були зупинені спочатку 3-й енергоблок, що знаходиться у одній будівлі з 4-м, а потім 1-й і 2-й енергоблоки.

27 квітня почалася засипка захисних матеріалів з гелікоптерів у розвал 4-го енергоблоку. Скинуті за неповні 2 тижні матеріали накрили центральний зал шаром завтовшки від 1 до 15 метрів, тим самим ізолювавши реактор від довкілля.

Одночасно з цим проводилися заходи по видаленню води з бассейна-барбатера і охолодженню активної зони реактора, поданням у неї рідкого азоту. Вода з бассейна-барбатера була видалена 6 травня. До цього часу експерти видали висновок про неможливість виникнення у зруйнованому реакторі ланцюгової реакції, що самопідтримується, а викид радіоактивних речовин в атмосферу скоротився в декілька тисяч разів.

27 квітня було повністю евакуйовано місто Прип'ять, що розташовано у 3 км від ЧАЕС. 2 травня було прийнято рішення про евакуацію населення з 30-км зони ЧАЕС та інших населених пунктів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Згодом, до кінця 1986 року, із 188 населених пунктів (включаючи Прип'ять) було відселено близько 116 тисяч осіб.

Одразу ж після аварії постало питання про довгострокову консервацію 4-го енергоблоку шляхом будівництва споруди, яка б обмежила вихід радіоактивних речовин та іонізуючого опромінення за межі зруйнованого енергоблоку.

29 травня 1986 року для «захоронения 4-го енергоблоку ЧАЕС та споруд, що до нього відносяться» було прийнято рішення про будівництво об'єкту під назвою «Укриття 4-го блоку ЧАЕС».

Будівельні конструкції об’єкта «Укриття» — це поєднання «старих» конструкцій зруйнованого енергоблоку № 4 та «нових» конструкцій, споруджених після аварії. Основу фізичних бар’єрів складають зовнішні захисні конструкції, споруджені після аварії: каскадна стіна, контрфорсні стіни, покриття над реакторним блоком, деаераторною етажеркою і машинним залом. Відносно уцілілі конструкції енергоблоку № 4 створюють опорний контур, на який спираються несучі елементи покриття над реакторним блоком і деаераторною етажеркою.

Завдяки такому поєднанню була створена унікальна споруда, будівельні конструкції якої виконують надзвичайно важливу функцію фізичного бар’єру на шляхах виходу радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання у навколишнє середовище.

Над будівництвом об'єкту «Укриття» працювало близько 90 000 осіб. Його спорудили у рекордно короткий термін — 206 діб.

Будівництво об’єкта «Укриття» у надзвичайно складній радіаційній обстановці вимагало розробки та впровадження таких організаційних і технологічних рішень, які б максимально забезпечували радіаційний захист будівельного персоналу.

Основні заходи з радіаційного захисту персоналу полягали у здійсненні радіаційного обстеження зон проведення робіт, використанні різноманітних засобів екранування та застосуванні дистанційних технологій виконання робіт у найбільш радіаційно небезпечних умовах.

Надзвичайно ефективною була технологія монтажу з використанням укрупнених конструкцій, які збирались у «чистій» зоні та допускали дистанційний монтаж. Конструкції проектувались з вузлами обпирання і з’єднання, що не потребували виконання операцій, пов'язаних з присутністю людей безпосередньо у зоні монтажу.

У процесі будівництва об’єкта «Укриття» було укладено близько 345 тисяч кубічних метрів бетону та змонтовано 7 тисяч тон металевих конструкцій. Крім будівельно-монтажних робіт був виконаний значний обсяг робіт із створення необхідних систем для безпечної експлуатації об’єкта «Укриття» (вентиляція, енергопостачання, система пожежогасіння, системи контролю та інші).

30 листопада 1986 року був підписаний акт Державної комісії про приймання на технічне обслуговування об'єкта «Укриття».

Однак об’єкт «Укриття» не був створений у відповідності з правилами і нормами проектування, будівництва, введения в експлуатацію і експлуатації. Його будівельні конструкції не відповідають вимогам нормативно-технічних документів з безпеки в частині структурної цілісності та надійності і мають невизначений строк експлуатації. Все це вимагає постійного спостереження за станом конструкцій об’єкта «Укриття», важливих для безпеки, і втручання при виникненні загрози небезпечного відхилення їх стану від стабільного. Тому одразу ж після закінчення будівництва об’єкта «Укриття» були розпочаті і продовжуються дослідження стану його будівельних конструкцій і реалізація невідкладних заходів з їх підсилення.

3 часом, у 90-х роках, була розроблена та реалізується стратегія перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.